Наталка Поклад. По вірі

Сільських морок задушні лабіринти, одноманітний ритм дворів-фортець (чи, швидше, нір). Ти з ними не борець – твоя тут пуповина десь зарита.   Припнуті до землі, а снять про крила, та вівтарем...

Сергій Борщевський. Прикрі ронделі

Думки мене змагають невеселі, зненацька наринають з глибини і так назовні просяться вони, що я мережу прикрі ці ронделі.   На Сході хлопці вбрані у шинелі постали проти хижої чмани. Думки...

Дмитро Семчишин. Місто Анни

Не смій помирати повільно! Пабло Неруда   коли боїшся сьогодні і завтра коли боїшся линви і сильної хитавиці коли боїшся негоди зливи і сонця коли боїшся власного серця   як сядеш у...

Ігор Павлюк. Розмова кореня з листочком

Нові вірші   Плаче сніг. П’ю каву на балконі. Згадую... І сльози – мов слова... Теплий космос маминого лона В пам’яті сердечній ожива.   Тихо риба молиться й дерева. Кров снігів – Як віщі тіні...
Олександр Смик

Олександр Смик. “Не знаю ким сполохана зоря…”

Дізнався випадково Любов – це дієслово І головне для жінки Ні… не слова – а вчинки Та як хмеліє голова Коли знаходить правильні слова   *** Переможе Хрест Золотавий місяць Куполи церков Тримають небо Якщо Бог На...
Ніна Багата

Ніна Багата. “Оцей полустанок гіркий – Межичасся”

Межичасся Здається, не чули ніякого болю, Коли різонули стару пуповину. Наш поїзд відходив од станції Воля. На кожнім вагоні цвіло – «Україна». «На-реш-ті?.. На-реш-ті… Нареш-ті? Нареш-ті! – Колеса із рейками...

13 віршів не про любов

Я – останній корсар українського вірша; Я – перший ненависник обслинених слів; Я – сліпий і видющий коментатор епохи, Ексцентрик водевілів української історії… Михайло Каменюк   ВЕЛЕТ І ПІГМЕЙ Якийсь пігмей...

Василь Осадчий. На колесі долі

О часе я містник від посту до посту Вже із полудня звернуло палає сім миль мого мосту Раніш на кінці того мосту квітка цвіла До квітки тієї літала...

З неопублікованих віршів

Степан Пушик   А вечір знов у білім місті в фраці, У чорнім фраці посеред юрби. Не хочеться розваг, ані вина, ні танців. Та друг на вечір тягне до...
Адлер Королів

Адлер Королів. “Перунові громи”

МІСТЕРІЇ Старий спектакль і не нові ідеї таких містерій смутної пори, де блазні-міми й фіміам курить – це давнина Афін чи Іудеї?   Лукаві чорнокнижники згори серця людські тут змащують єлеєм, і...