Українською говори

УКРАЇНСЬКОЮ ГОВОРИ Чи живеш біля моря синього, Чи в степу, чи обіч гори, Ти не будь малоросом, сину мій, Українською говори. Чи ідеш міською дорогою, А чи стежкою на селі, Говори...

Дмитро Семчишин. Місто Анни

Не смій помирати повільно! Пабло Неруда   коли боїшся сьогодні і завтра коли боїшся линви і сильної хитавиці коли боїшся негоди зливи і сонця коли боїшся власного серця   як сядеш у...

Наталка Поклад. По вірі

Сільських морок задушні лабіринти, одноманітний ритм дворів-фортець (чи, швидше, нір). Ти з ними не борець – твоя тут пуповина десь зарита.   Припнуті до землі, а снять про крила, та вівтарем...

Сергій Борщевський. Прикрі ронделі

Думки мене змагають невеселі, зненацька наринають з глибини і так назовні просяться вони, що я мережу прикрі ці ронделі.   На Сході хлопці вбрані у шинелі постали проти хижої чмани. Думки...
Олександр ГОРДОН

Коли ти відкриваєш ніч…

    Олександр ГОРДОН   Рожевий дим тієї батьківщини, Де вірші, наче яблука доспілі, Зросли на диво-спогадах ідилій І тихих вечорів шуканнях щирих.   Романівка і Рильський, вир і вирій… Зі всім у змові...

13 віршів не про любов

Я – останній корсар українського вірша; Я – перший ненависник обслинених слів; Я – сліпий і видющий коментатор епохи, Ексцентрик водевілів української історії… Михайло Каменюк   ВЕЛЕТ І ПІГМЕЙ Якийсь пігмей...

Руслана Ставнічук. Поезії

Невпинний час малює каруселі - Мозаїку із днів, годин, років. Крізь пальці витікає сухопері Піщинками, як з відер малюків.   Він знає все про всіх, бо він усюди Господар і...

З неопублікованих віршів

Степан Пушик   А вечір знов у білім місті в фраці, У чорнім фраці посеред юрби. Не хочеться розваг, ані вина, ні танців. Та друг на вечір тягне до...

Тетяна Комлік. Із циклу «Різнобарв’я»

МОЯ УКРАЇНА Яка вона, країна мила?... Шукала я потрібних слів... Це та, де маєш власні крила – Так голос серця відповів.   Це пісня мами колискова, Що зігріва усе життя, Остання зіронька...

Наталя Пасічник. 900 метрів над рівнем моря

скільки не запалюй не горить тільки кволим димом сходить ватра перший сніг народиться за мить хоч його пророчили аж завтра   чорні буки острівці трави - очі блудять в пошуках...