Петро Шкраб’юк. Сьогодення

1 Підвівся я сьогодні рано, І знову чую – світку мій! – І се погано, й те погано, Он той зловмисник, той крадій. Ота – простіть – із іншим...

Віталій Крикуненко. «Нездалеку – од серця…»

  Від себе малого до себе старого аби знав що так недалечко хіба ж поспішав би   *** Життя – примхливий сон. Прокинешся – й не стане тебе в триванні інших сновидінь. Є дивна...

Василь Клічак. Стефаник

У КРАКОВІ Ці вулиці. Бруківка. Грандіозність. І хтозна, як впливає на нервозність оце одухотворене каміння, все витесане із таким умінням. Він ходить тут. І десь кудись заходить. Чи геть одноманітні...

Віктор Капуста. Час-капелан

Ці вірші з нової книги Віктора Капусти – поета, чия творчість протікає в руслі двох поетичних стихій – шахопоетичної і власне поетичної. Ґросмайстер України...

В’ячеслав Гук. «В арфи Орфея ржавіють неторкнені струни…»

Сни пообідні – глибокі й безжалісно довгі, дощ, як зерно, визріває й дарує відлуння, ввечері йдуть перелогом воли круторогі, в арфи Орфея ржавіють неторкнені струни;   чує натруджене тіло...

…То здіймається ввись, то летить камінцем до землі

Сеяре Кокче (м. Сімферополь) *** Крок вперед, два назад. Як пливуть неприродно роки… Я не втримала птаху і вирвалась птаха з руки. Чи то карма така, що спіткнулася...

Микола Сушко. Туманний день розпочинався арфами

2021 Вже праосінь у липні голосить, на карати легшає грім, роса рано зігрітися просить, а туман не соромиться снів.   Вересневіло журне небо, зачіпались німі журавлі, вечірніжним частуюся медом - його сонце напряло...

Олександр Стусенко. Літературні пародії

СПІВ  ЖИТТЯ Вода і жінка пробивають шкіру. Така стихія – жінка і вода. …………………………………… Всесвітня дія жінки і води! (Леонід Давиденко, з книжки «Кора») І поєднались дві стихії – Жіноча знада й...

Микола Боровко. З книги «СТО ФІЛОСОФІЙ»

                  …Планетарна пандемія самоізоляції і самотності Лох даун запропонував світові гроші за душі. І світ прийняв це…   *** …Споглядальне замилування нереалізованими здібностями породжує внутрішню водоверть сум’ять. Власна нікчемність  снує павутиння самозакоханості. Прозріння приходить...

Новицький. Полудень

ПОВЕРНЕННЯ ОСЕНІ   коли восени спаде листя коли остання бджола збиратиме нектар з квітів коли впаде останнє яблуко закінчиться осінь прощаючись з нами білим туманом у березі тоді ми пригадаємо про білу паморозь на чужих скронях а потім...