Володимир Рабенчук. Коронація ганьбою

ІЗ ГЛИНИ І-ЗЛІПЛЕНИМ Й ТЛІТИ БЕЗ НІЧОГО... В ГЛИНІ   Цей мор не сьогодні на волю чкурнув із обори: він просто вдавав, що із кимось навіки заснув у час непросипний на ложах...

Давид Шемокмеделі (Грузія). Прощання зі старими масками

Давид Шемокмеделі (справжнє призвіще – Такідзе) відомий грузинський поет, прозаїк, перекладач, президент грузинського Товариства Шота Руставелі. Був директором видавництва, заступником голови Національної спілки письменників...

Віктор Женченко. «Давно колись, в п’ятнадцять літ, весною…»

    Пам’яті народної артистки Узбекистану Галії Ізмайлової Нема вже ні тебе, ані Жізель – Я був закоханий в обох вас до нестями! – А в пам’яті моїй танцюєш ти...

Леонід Тома. Десять віршів з Пітера

Передноворічний Петербург. Сяйво вогнів на Невському, сірий туман Англійської набережної і примарний малахітово-срібний силует Зимового палацу. Далі вервечка вогнів аж до фосфоричної «кістки» півкілометрового...

Микола Петренко. Із плетива доріг

Що зі мною: небо без блакиті, Перепони зводяться сторчма?.. Наче я блукаю в лабіринті, Із якого виходу нема. Тьма доріг - і це непояснимо, Густо - терновища край межі: Хтось...

Костянтин Мордатенко. «Це не руки – душа моя труситься…»

по обличчю мокрий сніг батóжить, псу, що брéше вслід, кричу: «гуджгá!» я пропив усе, що тільки мóжна, залишúлись хрéстик і душá;   ввáлююсь в корчмý, хриплю: «здурíти! цілувáльнику, дивись, як...

Віктор Терен. Опір крові

ОСТАННЬОГО ДНЯ ТВОРІННЯ мій батько дослухався порад весняного вітру –   коли виорати просохлий пагорб кидати в землю ячмінь розкидати гній на городі вживити малину обрізати стебла обкопати дерева   кожного дня відбувалось творіння світу – нового на цілісіньке...

В’ячеслав Гук. Вітер гнав зграю ворон над пшеничним полем…

  щемливий запах доброго вина птахів обірвана у небі нитка садів остиглих яра сухозлітка й полів німих безкрая далина   там слово набуває ваготи чагарники кривавлять журом ягід цілує шпарко вітер губи...

Богдана Гайворонська. Лишається за ним світанок предзимовий…

  //передчуття зими// розлите сонце по асфальту тече солодке як хурма в калюжу небо робить сальто а там на дні лежить зима згорнулася в тугий калачик в чеканні спить немов їжак іще...

Олександр Хоменко. Іменники з іменем

  до вас тут ходили і пасмами світлими стали самі звіздарі придорожні у січні так гостро і зимно похукаєш пальці притулиш до шиби трава теракота колеса палаючі крокви в...