Ігор Павлюк. Розмова кореня з листочком
Нові вірші
Плаче сніг.
П’ю каву на балконі.
Згадую...
І сльози – мов слова...
Теплий космос маминого лона
В пам’яті сердечній ожива.
Тихо риба молиться й дерева.
Кров снігів –
Як віщі тіні...
Василь Піддубняк. Так мало літа у припасі літ…
***
Весь світ – театр,
А Україна – перша!
І це усе виразніш, далебі:
Замість давно очікуваних звершень
Одні жидівські шинки на горбі.
Під куполом – торговиця нікчемна:
Хоч люду...
Марина Пономаренко. Говори, наче Бог, який говорить з гори
У лісі-лісі темному,
Де ходить сірий вовк,
Живуть веселі демони
І тчуть квітчастий шовк
У шовк вплітають пагони
Отруйної трави,
І жінка, в шовк одягнена,
Не зносить голови
У неї прямо в...
Наталка Поклад. По вірі
Сільських морок задушні лабіринти,
одноманітний ритм дворів-фортець
(чи, швидше, нір).
Ти з ними не борець –
твоя тут пуповина десь зарита.
Припнуті до землі, а снять про крила,
та вівтарем...
Сергій Борщевський. Прикрі ронделі
Думки мене змагають невеселі,
зненацька наринають з глибини
і так назовні просяться вони,
що я мережу прикрі ці ронделі.
На Сході хлопці вбрані у шинелі
постали проти хижої чмани.
Думки...
Василь Осадчий. На колесі долі
О часе я містник від посту до посту
Вже із полудня звернуло
палає сім миль мого мосту
Раніш на кінці того мосту квітка цвіла
До квітки тієї літала...
Еліна Свенцицька. Ми виходимо з меж…
З книги «Речі, що лишилися від дому».
Провінція – це світ, і там –
Всі наші сплутані провини,
Які не йдуть в життя глибини…
Хіба все це потрібне...
Олександр Смик. “Не знаю ким сполохана зоря…”
Дізнався випадково
Любов – це дієслово
І головне для жінки
Ні… не слова – а вчинки
Та як хмеліє голова
Коли знаходить правильні слова
***
Переможе Хрест
Золотавий місяць
Куполи церков
Тримають небо
Якщо Бог
На...
Ніна Багата. “Оцей полустанок гіркий – Межичасся”
Межичасся
Здається, не чули ніякого болю,
Коли різонули стару пуповину.
Наш поїзд відходив од станції Воля.
На кожнім вагоні цвіло – «Україна».
«На-реш-ті?.. На-реш-ті… Нареш-ті? Нареш-ті! –
Колеса із рейками...
Рауль Чілачава. “Так, з вітряками зникли й донкіхоти”
З книги «Формула долі»
Парадокс ринкової економіки
Автор давно вже продався,
А його книжка
Досі лежить на полиці
Непроданою.
Математична закономірність, помічена мною
Від заміни законних злодіїв
Злодіями незаконними
Обсяг збитків
Не зменшується.
Сепаратисти
Як дятла
Не...
