Микола Дудар. Найпочесніший в світі трон

Доживати життя ніким І дізнатись про це між іншим І цуратись найкращих рим З войовничих газетних віршів…   Доживати, мабуть, не гріх Поміж заздрісних і сварливих. У садочку цвіте горіх. Мить зупиниш...

Валерій Ясиновський. День до вечора

«Еліта» Затурбовані і наторбані, Мов у Паску попівський живіт, Серед нас вони – вічно обрані, Серед Вибраних – пустоцвіт.   Наше з чубчиком! Ґратуляції! Хоч до дідька пишімо листи, А на фермі...

Ігор Курилів. Втомилася душа згасаючої ночі…

  Втомилася душа згасаючої ночі німіли очі сну шукаючи якби я знав причини моїх втрат що самосієм квітли буйно а нині мовчкома вирискують за мною і точать мов деревину голодний черв спитати б в Нескінченного чи...

Теодозія Зарівна. Мінливі пейзажі Вітчизни

Кров ночі стікає в ліси та ярки. Зійде, мов на плівці, цей світ навпаки розмитим курсивом. І між порохами і попелом дат, що ділять між себе чистильник і...

Андрій Демиденко. Сніги

Сніги, сніги, Як білі, білі мрії. Сніги, сніги, Як білі, білі солов’ї. Люблю сніги, Що тихо падають на вії. Люблю сніги, Де так горять сліди твої.   Сніги, сніги Між мною і тобою. Сніги, сніги Нас...

Василь Губарець. Недолугий диригент (байка)

Скориставшись надто спритно непевним моментом, Захотіла Мавпа стати в лісі диригентом. По верхівках зеленавих мавпи запищали – Сліпі сови й мавпенята проголосували. А проснувшись диригентом, Мавпі дуже скоро Закортіло...

Драгомир Мирчев (Болгарія). Мій Боже, дякую за диво…

НЕ ОМИНАЙ МЕНЕ, ЛЮБОВЕ… Не оминай мене, любове! Осяй мої осінні дні! Горить у ватрах вечорових душа, дарована мені…   Ти наближаєшся невпинно, але, прошу, не омини! Стаю смиренно на коліна – між...

Борис Пастернак. «Никого не будет в доме». Переклад на українську Наталки Фурси

Борис Пастернак *** Ні душі не буде в домі, Окрім сутінок. Один День зимовий студить проміж Ще не стулених гардин. Тільки білих плáток мокрих Змиг м’який на віражі. Тільки сніг, дахи, і...

“На розквітлому лузі…” (пер. на іспанську, “La vereda se ríe…”

Василь Стус "На розквітлому лузі..."   La vereda se ríe En el prado florido. Las aldizas danzan, Mecidas por el vientecillo. Espérate un momento En este campo tan bello, Donde el amargón...

Тетяна Комлік. Із циклу «Різнобарв’я»

МОЯ УКРАЇНА Яка вона, країна мила?... Шукала я потрібних слів... Це та, де маєш власні крила – Так голос серця відповів.   Це пісня мами колискова, Що зігріва усе життя, Остання зіронька...