Лідія Дружинович. …І вийдуть нестримні річки з берегів

Нарешті листопад - і раптом лист опав, І задощило враз… Дерева, як химери… З високого горба котилася журба, Скрутилася клубком, лягла посеред скверу…   На осені рядно ще мостить...

Василь Твердохліб. Між світлом а світом

Туга за апостолом Павлом Задиміли сніги, Закружляли сніги, На пів світу свою Розпустили завію. Ти скажи-розкажи Чи в листі напиши, Де шукати тепер Золотаву мою надію. У снігах чи в піснях, У журбі чи...

Новицький. Полудень

  ПОВЕРНЕННЯ ОСЕНІ коли восени спаде листя коли остання бджола збиратиме нектар з квітів коли впаде останнє яблуко закінчиться осінь прощаючись з нами білим туманом у березі тоді ми пригадаємо про білу паморозь на чужих скронях а потім...

Юрій Кириченко (1954-2015). Важкі меди

СИВИЙ ЧОВНИК СЛОВА Білила хату моя біла матінка, А я малий був, наче в полі маківка... Просив матусю взять мене на руки, Бо поруч дибуляли чорні круки... Матуся круків...

Олександр Стусенко. Журбовна лірика

  І та, що – пам’ятаєте? – Ассоль! – старуха у жилетці допотопній. (Ірина Жиленко, з книжки «Пори року»)   І ходить вздовж берега Сива Асоль без лиця, Яку вже ніхто Не кличе Вертатись...

Святослав Жаботинський. Імаджинаріум доктора Панаса

1. вимираючі види сніжинок осипаються мов лупа янгола смерті   небо сіре і діряве мов білизна Укрзалізниці   колишні шибеники бинтують ребра дерев на яких їх було страчено   прибувають вагони з пітьмою вони вивантажують її...

Тетяна Комлік. Єдині ми в любові до країни

Єдині ми в любові до країни, В бажанні досягти омріяних висот. Усі ми діти матері Вкраїни, Ми нація прадавня, ми один народ.   Позаду лихоліття та страждання, Бо здобували перемоги...

Тетяна Майданович. Час ангела

ІЗ РУКОПИСУ «УКРАЇНА - СЕРЦЕ»   ДУША-САМОЦВІТ Моїм любим онукам – Софії та Алісі, і всім дітям Світла, що народжуються на Землі. Устає над світом Сонце у красі небес...

Костянтин Мордатенко. Земля і небо поміж нами…

*   *   * зима, а снігу зась! охляв, заслаб, розсердився Господь? мов перебéндя, – мороз привíллям швéндяє; не квап, жагó, вустá; тяжка любвá, як небо   в лахмíтті, в дрáнтю...

Володимир Короткевич. «Кожний крок – це крик про небо, сонячне та високе…»

Від перекладача Ім΄я білоруського письменника Володимира Короткевича (1930–1984) добре знане серед читачів, насамперед завдяки романам «Христос приземлився в Городні» та «Чорний замок Ольшанський», повістям «Дике...