Слідами розібраних колій

В кінці квітня Станіславові Бондаренку було вручено премію імені Бориса Нечерди – «за самобутні художні відкриття та утверження нових напрямків в українській поезії» (поетичні добірки в...

І слухати дощ, що хурчить порожниною ринв

                                                                        Ігореві Трачу Сорочка ховає поштриканий сонцем хребет, як мідь, – запалає – у сутінках – дерево раннє, життя, що пригасне, зречеться звичайних прикмет, щоб збагти до кінця...

Коли душа відпрагне цих небес…

  Із рукопису нової книги віршів «Хуга»   концерт в соборі собор в мінорі ксьондзи у білім їх майже два ні, перша скрипка у довгій сукні красива наче нічна...

Степанові Сапеляку

З долоні Бога Днина ця - Обом : То ж поцінуймо- Спрагло Нині п’ється... Он, бачиш, Бджілка Нерозумна Б’ ється Так безнадійно Між подвійним Склом... ...З долоні Бога, Цвях з’явився де, - Тепер - зоря, Роса... І тепла злива... Душа сама Не може...

Базарний реп

Ось такою бачить Україну із-за двох океанів наш земляк, новозеландський українець Юрій Гладун. А може, барви згущено, забагато наллято чорної фарби, і  ми насправді...

П’янкі полюси Владислава Стольникова

Перша збірка поета вийшла 1997 року з передмовою Івана Драча, де сказано: «Коли комусь з вас видасться неможливим жити на білому світі...., прочитайте чисті і тихі,...

Мічені атоми

(З нової книжки «Тягар Чорнобильського неба». Фрагменти з поеми)   НАПЕРЕРОДНІ, В ТОЙ ОСТАННІЙ ДЕНЬ (25 КВІТНЯ 1986 РОКУ) Ті дні квітневі в пам’яті навіки. Весна відразу в літо перейшла. Незвично теплим був південний...

Astro turisto (Зоряний пілігрим)

*** Застигли древні маски площ В передчутті нової драми. Із півночі надходить дощ З чужими дикими вітрами. Мости висять на ланцюгах, Приковані до вод...

Надсадний сад

Із рукопису збірки поезій     *** Сива тиша над голос полів, А згадалася – синя… Сухоцвіття о першій порі, Сухоцвіття – неспинно…   І ліси, хоч густі, а пусті Не поклоняться тінню. Скільки сонць о холодній землі! Скільки сонць о невинній!..   До зими...

Поза Чумацьким Шляхом

ходім аби ніхто не здогадався що це ми відпустили день   не слухай коли говоритиму що моя рука не тримає тепла твоєї   що задивляюся на чоловіків після яких нема виходу в минуле   що ти мені винен свою половину   що вмовкаю не доказавши вечірню...