Наталя Пасічник. 900 метрів над рівнем моря

1374

скільки не запалюй не горить

тільки кволим димом сходить ватра

перший сніг народиться за мить

хоч його пророчили аж завтра

 

чорні буки острівці трави –

очі блудять в пошуках опори

gps-у вогник ледь живий

та фіксує і мене і гори

 

а на верховинах вже мете –

значить світ невдовзі впаде в кому

і туман як свідчення про те

що моя дорога – невідома

 

проростають крізь пітьму хребти

трохи і впиратимуться в місяць

вітер підганяє – час іти

але я стоятиму на місці

 

***

від’їжджаєш але є ще час –

п’ять хвилин – немало-небагато

я тебе не хочу відпускати

холод що повзе довкола хати

знову в хату заганяє нас

 

ти від мене старший і мабуть

знаєш спосіб вимкнути тривогу

дощ не забариться – що із того

ти спокійний ти обрав дорогу –

сіру і розмиту каламуть

 

визирнеш – машини все нема

шлейки рюкзака стискають плечі

я тебе ледь бачу – пізній вечір

по шосе отари йдуть овечі

ні – таки привиділось – туман

 

***

придорожні хащі ялівцю

тінь сосни – тонка довготелеса

крутяться педалі і колеса

ляскає на зірочці ланцюг

 

встигнути б до сутінків – ану

вирвуся вперед – уже безсила –

і авто що котиться зі схилу

незумисне трохи обжену

 

відсікає небо від землі

горизонту ледь помітна нитка

ровер їде швидко швидко швидко

сірий пил – нікого у сідлі

 

***

жодної дощинки цього літа

паростки – хирляві і малі

і не заживають хоч полито

тріщини на спеченій землі

 

ти також з природою нарівні

змучений провадиш довгі дні –

то дашок поправиш на шпаківні

то когось шукаєш в далині

 

а над вечір з’являться пернаті

спрагло пити воду – хоч яку –

тільки й чути в листі і на хаті

«цвінь-цвірінь» «фіть-фіть» «тьох-тьох» «ку-ку»

 

ти іще не знаєш – прийдуть зими

лиш один залишиться з птахів –

журавель-колодязь що із ними

в теплий вирій знов не полетів

 

***

небо над збезлюднілим вокзалом

ніби зшите з різних половин

світло у кутку якого мало

двох полиць нагрітий дерматин

 

не сезон – початок листопада

провідниць захриплі голоси –

ні один попутник не підсяде

майже до кінбурнської коси

 

блимають руді вогні реклами

на платформі хтось волає «стій» –

крапля проступає над губами

цукор розсипається на стіл

 

ти постелиш нам цієї ночі

шум води – і тут і отамо –

море поміж рейок вже хлюпоче

коли ми про нього ще снимо

 

***

ночі в косові холодні

дров залишилось на раз –

мушу встигнути сьогодні

ліжник вибрати для нас

 

просадивши пів зарплати

найгарніший два на два

з ворсом теплим і кошлатим

і високим як трава

 

а коли стемніє зовні

знову вибір нелегкий –

притулитися до вовни

чи колючої щоки

 

ЦАР ГОРИ

цар гори яка ще безіменна

ти мене ведеш чи навпаки

сильно дме і рвуться мов знамена

куплені внизу дощовики

 

з рюкзаком набитим аж дощенту

поміж скель що лізуть зусібіч

твій намет з блакитного брезенту

прихистить нас на єдину ніч

 

маєш право стати першим знову

і гора найперша буде теж

а тому назвеш її ab ovo

чи на мою честь її назвеш

 

довшають модрин і буків тіні

і двигтить земля десь отамо –

це вони сплітаються корінням

ну а ми у спальнику спимо

 

***

чи кінець чи лиш початок року

край землі провінція «ніде»

яблуко звисає гнилобоке –

завтра-післязавтра упаде

 

я й сама старію тут потрохи –

тихий двір садовий реманент

і ніхто з минулої епохи

вже давно не згадує мене

 

горобці сидять собі по двоє –

невтямки пернатим зі села

хто для них виписує ногою

на снігу безсмертне «тут була»

 

 

“Українська літературна газета”, ч. 25 — 26 (291 — 292), 18.12.2020

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!