скільки не запалюй не горить
тільки кволим димом сходить ватра
перший сніг народиться за мить
хоч його пророчили аж завтра
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
чорні буки острівці трави –
очі блудять в пошуках опори
gps-у вогник ледь живий
та фіксує і мене і гори
а на верховинах вже мете –
значить світ невдовзі впаде в кому
і туман як свідчення про те
що моя дорога – невідома
проростають крізь пітьму хребти
трохи і впиратимуться в місяць
вітер підганяє – час іти
але я стоятиму на місці
***
від’їжджаєш але є ще час –
п’ять хвилин – немало-небагато
я тебе не хочу відпускати
холод що повзе довкола хати
знову в хату заганяє нас
ти від мене старший і мабуть
знаєш спосіб вимкнути тривогу
дощ не забариться – що із того
ти спокійний ти обрав дорогу –
сіру і розмиту каламуть
визирнеш – машини все нема
шлейки рюкзака стискають плечі
я тебе ледь бачу – пізній вечір
по шосе отари йдуть овечі
ні – таки привиділось – туман
***
придорожні хащі ялівцю
тінь сосни – тонка довготелеса
крутяться педалі і колеса
ляскає на зірочці ланцюг
встигнути б до сутінків – ану
вирвуся вперед – уже безсила –
і авто що котиться зі схилу
незумисне трохи обжену
відсікає небо від землі
горизонту ледь помітна нитка
ровер їде швидко швидко швидко
сірий пил – нікого у сідлі
***
жодної дощинки цього літа
паростки – хирляві і малі
і не заживають хоч полито
тріщини на спеченій землі
ти також з природою нарівні
змучений провадиш довгі дні –
то дашок поправиш на шпаківні
то когось шукаєш в далині
а над вечір з’являться пернаті
спрагло пити воду – хоч яку –
тільки й чути в листі і на хаті
«цвінь-цвірінь» «фіть-фіть» «тьох-тьох» «ку-ку»
ти іще не знаєш – прийдуть зими
лиш один залишиться з птахів –
журавель-колодязь що із ними
в теплий вирій знов не полетів
***
небо над збезлюднілим вокзалом
ніби зшите з різних половин
світло у кутку якого мало
двох полиць нагрітий дерматин
не сезон – початок листопада
провідниць захриплі голоси –
ні один попутник не підсяде
майже до кінбурнської коси
блимають руді вогні реклами
на платформі хтось волає «стій» –
крапля проступає над губами
цукор розсипається на стіл
ти постелиш нам цієї ночі
шум води – і тут і отамо –
море поміж рейок вже хлюпоче
коли ми про нього ще снимо
***
ночі в косові холодні
дров залишилось на раз –
мушу встигнути сьогодні
ліжник вибрати для нас
просадивши пів зарплати
найгарніший два на два
з ворсом теплим і кошлатим
і високим як трава
а коли стемніє зовні
знову вибір нелегкий –
притулитися до вовни
чи колючої щоки
ЦАР ГОРИ
цар гори яка ще безіменна
ти мене ведеш чи навпаки
сильно дме і рвуться мов знамена
куплені внизу дощовики
з рюкзаком набитим аж дощенту
поміж скель що лізуть зусібіч
твій намет з блакитного брезенту
прихистить нас на єдину ніч
маєш право стати першим знову
і гора найперша буде теж
а тому назвеш її ab ovo
чи на мою честь її назвеш
довшають модрин і буків тіні
і двигтить земля десь отамо –
це вони сплітаються корінням
ну а ми у спальнику спимо
***
чи кінець чи лиш початок року
край землі провінція «ніде»
яблуко звисає гнилобоке –
завтра-післязавтра упаде
я й сама старію тут потрохи –
тихий двір садовий реманент
і ніхто з минулої епохи
вже давно не згадує мене
горобці сидять собі по двоє –
невтямки пернатим зі села
хто для них виписує ногою
на снігу безсмертне «тут була»
“Українська літературна газета”, ч. 25 — 26 (291 — 292), 18.12.2020
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.