Ярослав Ткачівський. Крик риби

І чому це мене ніхто не чує? Даремно я аж до пекучого болю в горлі надриваю голосові зв’язки, ні на мить не перестаючи зівати...

Віктор Грабовський. Одне серце – на двох (Розділи з роману про Василя Сліпака)

Розділи нового роману, присвяченого видатному оперному співакові, волонтерові й добробатівцю, Героєві України Василеві Сліпаку   Г О Л О С – ТВОЯ ДУША   Так йому сказав дідусь...

Зозулині яйця – в солов’їні гнізда

  (філологічний есей)   Анатолій ТКАЧЕНКО   Одразу мушу зізнаватися/виправдовуватись: чимало наведених нижче роздумів, прикладів уже сяк-так оприлюднював, проте і просто констатовані, і ніби ж гумористично чи й саркастично...

Аленький цвіточок

З неопублікованого БЕРЕШСЯ за писання, сідаєш за машинку – і страх червоний, дикий, нутряний страх проймає груди. Як од мерзлої клямки, з дрібним своїм м’ясом, відриваєш пучки...

Іменем бога…

  З циклу «Світ за порогом» Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ   4. …«вони рідко помирають і ніколи не подають у відставку»; здається, так у класика; втім, бурхливе і неспокійне новочасся спростовує цю...

Микола Тютюнник. Старий і горе

З циклу «Сіра зона». Новела Старий давно подолав восьмий десяток, літа вже гнули в підошву, але на вигляд був ще досить міцним, з широкими кистями...
Дмитро Головко

Батурин

  (поема)   Дмитро Головко Кілька віків нас нищили відверто і потаємно, вселяючи в наші серця страх і безнадію до боротьби. Активних і потенційно здатних спротиву тисячами тортурували,...

Андрій Ситай. Неповний плагіат із Гойї

Звично  для нас обох відкрила  двері до кабінету, стала в них, мов намальованою на світлому фоні в художній рамі, і пішла. Цього разу, правда,...

Сонце зійшло

  Юрій МУШКЕТИК   Санаторійною алеєю йшло троє – літній поет посередині і двоє редакційних працівників. Зранку наліг туман, тримався до полудня, а тоді вдарив морозець, і...

Довго спить баба

Сутеніє рано. Спочатку темінь заливає саму хату, а вже потім – увесь світ. Баба Галя світла не світить. Нащо? Перехомляє навпомацки, що Бог послав на сьогодні,...