“Українська літературна газета”, ч. 3 (383), березень 2026
ЇХНЯ СУЧНІСТЬ
На фронт убогі матінки й дружини
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Женуть СВОлошне м’ясо, мов скажені.
Раніш хлоп’ят міняли на машини,
Тепер уже міняють на пельмені.
Це б за синка сяку-таку квартирку…
Натомість – два квитки тобі до цирку.
Тож закатайте, рідні, свої губки:
Вам за синків – китайські м’ясорубки!
МАРШ ФАРШУ
На расєї вісті:
«200», «200», «200»!..
Знов пакети прибули.
Це лиш ті, кого знайшли.
А може, й не шукали,
А лише напхали
Знайдених шматочків
Від чужих синочків.
Зустрічай, расєя-мать,
Тобі є кого ховать:
Льошку-Ваньку-Пєтєньку
Ув однім пакетику.
…Де працює хохлик,
Кацапура – здохлик.
ЛАПТИЛАНДІЯ
Десь далеко єсть країна…
(Володимир Самійленко,
«Ельдорадо»)
Зовсім поруч ця країна.
Йде до ідеалу!
Звідусюди – телепіна,
Всюди – купи калу.
Ідеали – вічна ніч,
Правохламні мощі
Й маринований Ілліч
На Кривавій площі.
ШИЗЯНКА
Все в золоті… Народу в храмі хмара…
Що робить тут гундяївський поп’яра?
Стоїть, гундить, не зна в балачці міри…
Херню несе він, а не світло віри!
НАШ УДАР
З неба зірочка упала,
Роздовбала генерала.
Думав – зірка на погон,
Аж це він – як полігон…
У кремлі – кривавий [с]цар,
У Генштабі – «самовар».
РЕАЛЬЩИНА
Орвелл упав би. Його наболіле –
Нині одна з політичних програм:
Мир – це війна, чорне – це біле,
А вісімсот грамів – це кілограм.
ЧЕМНО І ЧЕСНО
Не лайте віршів молодих, не треба шуму,
Іронія – не кніксен сатані.
Ви ж у своїх поезіях – смішні.
Героям слава чи проклін війні –
Ваш пафос часом гірший і від глуму.
КИСЛА СИТУАЦІЯ
В літпресі це давно уже не тренд,
Це норма, де нормальності немає:
Найменше заробляє в нас літред,
Бо він тут ні хріна не заробляє.
ЛІВОНІЖ
Він писав легко, багато
й розхристано.
(Юрій Шерех про
Леоніда Полтаву)
Скільки похапливих текстів надристано!
Пишуть усі. Хто ж плекатиме Слово?
Пишуть і легко, й багато, й розхристано…
Тобто – хріново!
БЕЗ ЗАЙВОГО СЕРЙОЗУ
Що ж це ти, сатирику, накоїв?
Утомився битися зі злом?
Не «після тривалої тяжкої»…
Не під час роботи за столом…
Твій Пегас, козаче, вже не скаче,
Шокував ти Спілку й рідний край:
Вмер не попрощавшись. Так неначе
Відійшов посцяти за сарай.
ПИСЬМОГОЛІК
І мозок же є в голові,
Але чи нейрони живі?
Там ґуґл проміле в крові!
То й віршики пише криві.
КВІТКА У ПЛЯШЦІ
Хто-небудь знав коли-небудь поета тверезого? Такий нічого доброго не написав.
(Ян Кохановський,
цит. за «Алхімією слова»
Яна Парандовського)
Алкоголь – не завжди зло,
Хоч би що казала неня.
Це в поета не бухло,
А рідини для натхнення.
У ШАКАЛЬНІЙ ЯКОСТІ
Читання – спочинок? Яке там!
Лиш ахи та охи,
Хоча не до охів,
коли уже тягне на «…ять»:
Розгорнеш газету –
а з неї аж сиплються «блохи».
Книжчину гортаєш –
на кожній сторінці сидять.
ПАФОСОТА
Його пафосний стиль – аж смішенний! –
Не торкає мене.
Від високого слова «натхненний»
Трішечки тхне.
ТРИМАЙТЕСЬ МОЦНО!
Дівчинка пхекає, кривиться:
Те не носиться їй, те не їсться…
Коли цей бутон розкриється,
Усім буде мало місця!
СІМ’Я – МИСТЕЦТВО
Сім’я – це мистецтво. Ну як тут забутись!
Почув один раз – береже голова.
Сім’я – це мистецтво! Сваритися й дутись.
І грати в мовчанку – по тижню й по два.
18:30. СПЕНІС
Топче дід життєву трасу,
Ще й на жінку взяв розбіг!
Він довів її до РАЦСу.
До оргазму вже не зміг…
ДУЛЯ З ДУСТОМ
Як дамі ухвалити рішення?
З поетом цим – самі гризоти:
В штанах – художнє перебільшення,
А в черепі – зразок літоти.
КАЦАПЕНДІЯ
І крадуть, і б’ються, й алкаху вживають…
Глибинка-гнилинка у повній красі!
Вони не живуть там, вони виживають.
А з розуму, видно, вже вижили всі.
ХТО НЕ ПОКАЖЕ СЛІЗ
Вас не страшать війни примари?
Усе о’кей і к бісу бром?
Зніміть рожеві окуляри!
Та й очі вийміть заразом.
ФІЗИЧНА СЛИЗЬКІСТЬ
Ви не питайте, що це з ним,
Не закликайте схаменутись.
Він мислить мозком, та спинним:
Він знає, перед ким зігнутись.
УТІШАЛОЧКИ
Кріпися! Життя – це не казка.
Та й плакать не треба сьогодні.
Це ще не життєва поразка,
Це просто підсрачник Господній.
ФІЛІЯ ПЕКЛА
Йде Росія шляхом плутаним,
А бодай же він послиз!
Кожен день життя під Путіним –
Ложка дьогтю в діжці сліз.
Глибше й глибше в деградацію…
На замочку кожен рот…
А врятує цю дур-націю
Лиш підйом-переворот!
ЗБІРНО-РОЗБІРНА ПІХТУРА
Як вояку на грабунок
До Z-війська забирали,
Кожен ніс якийсь дарунок –
Всім сільцем його збирали.
Не злизавши й з дулі маку,
Він поліг в кривавій бані.
Привезли назад, собаку,
У розібраному стані.
ЗІР ОЧКА
Письменники зітхають,
Книжки видаючи,
Бо знають, як читають
Шановні читачі.
Що там про творчий задум?
Ні слова й про сюжет.
Він прочитав це задом,
Але не наперед…
ПІД ЕГІДОЮ ОГИДИ
Що побачила бідна Аляска?
Що до Трампа з гримасами йшло?
Подивіться, коли ваша ласка:
На кривавій доріжці – пуйло.
Як про те розказати без штампів,
Що зустрілись діди Хо та Ох?
Ліліпутін не влип, він потрампив.
А іржатиме світ із обох.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.