Михайло Сидоржевський. Автор «Цуцика» чув дзвін, та не знає, де він?

Щойно кілька видань оприлюднили повідомлення про лауреатів літературної премії імені Ірини Вільде. Додавши при цьому коментар володаря першої премії – Віталія Запеки (за роман «Цуцик»).

Прочитав цей коментар з подивом.

Читайте й ви. Ось скріншот.

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Насамперед панові Запеці повідомляю, що Національна спілка письменників України не має абсолютно ніякого відношення до роботи Комітету з присудження Шевченківської премії. Жодного з наших кандидатів (а ми подали чотирьох, з них троє – Шевченківські лауреати, в також голова НСПУ) не було зараховано до його складу. Більше того, і Секретаріат НСПУ, і я особисто як голова НСПУ неодноразово критично відгукувалися про діяльність цього комітету. В цьому можна переконатися зокрема на моїй сторінці у ФБ.

Відтак важко зрозуміти, чому панові Запеці «дивно отримати премію від спілки письменників» після гонінь на його книжку «під час номінації на премію Шевченка».

Бо не існує абсолютно ніякого зв’язку між НСПУ і Шевченківським комітетом.

І ще. Ніхто, звісно, не чекав подяки за премію, однак «дивно отримати» — це що? Такий закамуфльований плювок на адресу журі? Чи Спілки письменників?

Щодо «відкритого пасквілю». Пропоную п. Запеці оприлюднити посилання: де був надрукований мій «відкритий пасквіль»? Адже він не наводить джерела у своєму коментарі.

Насправді про його «Цуцика» я не писав жодного не те що коментаря, а й навіть жодним словом ніде не згадував про нього.

За винятком хіба що моєї відповіді через електронну пошту в.о. голови Львівської облорганізації НСПУ О.Дякові на його повідомлення про результати розгляду журі.

Ось скрін цієї відповіді:

Я не писав жодного слова про «Цуцика», бо справді не читав його, а відтак не маю уяви про художні достоїнства цього роману. (Проте мені цікаво: звідки п. Запека знає, що я не прочитав його роману?).

Можливо, п. Запека чув дзвін, та не знає, де він. Адже “Українська літературна газета” (ч. 4 (270), 28.02.2020) надрукувала статтю відомого письменника з Кропивницького Василя Бондаря, в якій той відзначив не лише сильні, а й слабкі сторони цього роману.

Ось посилання на цю статтю на сайті  litgazeta.com.ua:

https://litgazeta.com.ua/articles/vasyl-bondar-pro-sobak-iak-pro-liudej-i-navpaky/

Може, це і є згадуваний п. Запекою «відкритий пасквіль»?

Але ж не Сидоржевський його автор!

І мені здається, що п. Запека трохи заплутався в термінології, назвавши «відкритим пасквілем» звичайну критичну статтю. Для того й існує літературна критика. Дешеві панегірики – для таблоїдів.

Звикайте тримати удар, п. Запека, якщо хочете чогось досягти.

При цьому зазначу, що мій сайт litgazeta.com.ua 21 квітня оприлюднив інформацію про лауреатів премії імені І.Вільде:

https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-lavreaty-literaturnoi-premii-imeni-iryny-vilde-2021/

Крім того, 23 квітня сайт помістив статтю голови журі цієї премії, відомої письменниці  Галини Пагутяк, де зокрема йдеться про «Цуцика» і його автора:

https://litgazeta.com.ua/articles/halyna-pahutiak-premiia-imeni-iryny-vilde-perezavantazhennia/

А трохи раніше, 15 лютого 2021 року на сайті litgazeta.com.ua була опублікована цілком схвальна рецензія Богдана Дячишина на роман «Цуцик».

Ось посилання:

https://litgazeta.com.ua/reviews/bohdan-diachyshyn-osiahnennia-istyny-liubovi/

До речі, п. Запека на сайті подякував (чи Б.Дячишину, чи редакції — невідомо) за публікацію.

Скрін:

Ось такі коржі з маком, пане Запека.