тег: Василь СОЛОВЕЙ

  Василь СОЛОВЕЙ   ПЕРЕДЗИМ’Я Похапцем, без натяку погроз, В осені, що в задзеркаллі літа, Як ревнивий парубок, мороз Витолочив спересердя квіти.   Що ж ти, грубіяне, наробив, – Засльозилась зажурившись осінь. Сяйво від калин...

  Василь СОЛОВЕЙ   Над явором сонечко митрою, Осяяний рай пташні. Хрести молодіють на цвинтарях У поминальні дні.   Свічки мерехтять між барвінками, Заклично цвітуть крашанки. Читаємо пам`яттю згірклою Рідних могил сторінки.   І журно, і наскрізь...