тег: Василь СОЛОВЕЙ
На Київ день одяг корону
Василь СОЛОВЕЙ
ПЕРЕДЗИМ’Я
Похапцем, без натяку погроз,
В осені, що в задзеркаллі літа,
Як ревнивий парубок, мороз
Витолочив спересердя квіти.
Що ж ти, грубіяне, наробив, –
Засльозилась зажурившись осінь.
Сяйво від калин...
На пленері
Василь СОЛОВЕЙ
Над явором сонечко митрою,
Осяяний рай пташні.
Хрести молодіють на цвинтарях
У поминальні дні.
Свічки мерехтять між барвінками,
Заклично цвітуть крашанки.
Читаємо пам`яттю згірклою
Рідних могил сторінки.
І журно, і наскрізь...