Назарук Осип біографія

54

Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми.

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Долучайтесь до УЛГ у Telegram!

Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю з Українськими Січовими Стрільцями і став їхнім літописцем. Був одним із організаторів “Пресової кватири” УСС.

1916 р. у Львові вийшла праця О. Назарука “Слідами Українських Січових Стрільців”, а у Відні побачила світ його ж книжка “Над Золотою Липою”. Донині ці видання залишаються одними з найважливіших і найавторитетніших джерел вивчення історії УСС.

Того ж 1916 р. у Львові вийшла ще одна книжка — “З крівавого шляху Українських Січових Стрільців”, до якої був безпосередньо причетний Осип Назарук. У цю “ілюстровану збірку оповідань і описів” він вклав багато праці як автор, редактор і упорядник. А роком раніше О. Назарук видав у Відні “Співанки УСС”.

Письменника постійно вабила історична тематика. Його погляд зупинився зокрема на двох яскравих постатях минулого — князя Ярослава Осмомисла та знаменитої Роксолани, а також помандрував у часи монгольських набігів.

Першою вийшла до читачів у 1918 р. “українська повість з 12-го століття у двох частинах” — “Князь Ярослав Осмомисл”. Товариство “Просвіта” нагородило цей твір престижною “Михайловою премією”. Літературні критики відгукнулися на книгу О. Назарука по-різному. Полеміка між ними не припинялася кілька років. А читачі тим часом дуже активно розкуповували повість, її почали вивчати у школах.

У цей період О. Назарук написав ще дві повісті — “Проти орд Чінгісхана” і “Роксолана”, однак видати їх не вдалося: на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну. 30 грудня 1918 р. було утворене Управління преси та інформації УНР, очолити яке довірили О. Назарукові.

Після повернення до Галичини у 1919 р. він керував Прес-кватирою Української Галицької Армії. Згодом із урядом ЗУНР емігрував до Відня, де видав свій “Конспект споминів з української революції” під назвою “Рік на Великій Україні”. В цій об’ємній книзі детально описував події від 5 листопада 1918 р. до 16 листопада 1919 р. Серед дійових осіб спогадів — В. Винниченко, С. Петлюра, інші історичні постаті. 1971 р. побачила світ і двотомна повість “Проти орд Чінгісхана”.

Влітку 1922 р. О. Назарук виїхав з Відня до Канади і змушений був залишитися за океаном.

У Канаді став відомий як співорганізатор гетьманського руху, а в США, куди переїхав у листопаді 1923 р., одна за одною видав свої книжки і брошури: “Тома Томашевський — піонер української преси в Америці”, “Іван Данильчук — найбільший український гуморист в Канаді”, “На спокійнім океані”, “Організаційний Отченаш”, “В лісах Альберти і Скалистих горах”, “В найбільшім парку Скалистих гір” та інші.

Повернувшись до Львова, Осип Назарук у 1928 р. почав редагувати газету “Нова зоря” —католицький часопис. Виступав тут з публіцистичними статтями, кращі з них видавав брошурами.

У 1930 р. побачила світ його доопрацьована протягом 1923 — 1929 рр. “історична повість з 16 століття” під назвою “Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця”.

Також у Львові у різних видавництвах вийшли “Вчасна війна в північній Альберті”, “Греко-католицька церква і українська ліберальна інтелігенція” (обидві — 1929), “Галицька делегація в Ризі. 1920. Спомин учасника” (1930), “Вибір звання”, “Венеція”, “Катедра св. Марка”, “Галичина і Велика Україна”, “Гоги і магоги” (усі — 1934), “Ромаятерна. Вічний Рим — апостольська столиця” (1937), “Вражіння з Волині”, “В Будапешті” (обидві — 1938), “Замах на церкву”, “Значіння партій” (обидві — 1939) та інші. Статті О. Назарука публікували львівські часописи “Діло”, “Українське слово”, “Свобода”, “Поступ”, “Шляхи”…

У пресі він активно співробітничав майже до останніх своїх днів. Помер Осип Назарук 31 березня 1940 р. в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах… Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. Після так званого “визволення” 1939 р. книги письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних. Ім’я О. Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повертаються до читача.

Назарук Осип твори:

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!