Кинчо Кожухаров, болгарський прозаїк, публіцист: керівництво «Союзу болгарських письменників» ганьбить усіх болгарських письменників

780

Мене зацікавив скандал довкола книжки Светослава Нахума «Втеча з Криму» (стаття написана 2 липня 2019 р.), коли один сталініст заявив, що автор має бути розстріляним, а мій знайомий письменник висловив гордість, що не є членом «казенного письменницького союзу». Перше мені здається огидним, а друге мене вкололо, адже я сам є членом товариства «Союз болгарських письменників» (СБП). Врешті-решт секретарка люб’язно мені надала Декларацію, підписану Правлінням Товариства, а також Заяву болгарських письменників – обидва документи стосуються презентації книжки.

Аналіз протиріч у цих документах виокремив три характерні елементи – один гірший від іншого – які ганьблять усіх болгарських письменників.

У заяві йдеться про те, що прем’єра відбулася «з благословення керівництва Союзу». Однак у Декларації стверджується зовсім інше: «Тому ми відмежовуємося від свавільного залучення нас до ідей, висловлених у книзі «Втеча з Криму» і заявляємо, що СБП не є організатором цього заходу».

Серед підписантів заяви (понад 100 осіб) є кілька людей, котрих я поважаю, і припускаю, що вони підписали цю заяву під сильним тиском.

Ключова фраза в заяві – «Тому ми відмежовуємося… і заявляємо…» Звідки йде оте «тому»? Від попереднього речення: «Союз болгарських письменників ніколи не виступав проти Росії…»

Відповідно, бачимо поведінку лакеїв чужої держави, а не достойних людей. Вочевидь, їхній страх пов’язаний із тим, що однойменне оповідання в книжці написане за реальним випадком і розвінчує звірства росіян в Україні. Публічною таємницею є те, що в СБП, окрім його голови Бояна Ангелова, є чимало членів-агентів Служби державної безпеки і діячів Болгарської Соціалістичної партії, іншими словами кажучи – людей з ідеологічними і, ймовірно, фінансовими залежностями від Москви й таємних служб Російської Федерації. Боячись, щоб їм звідти не нам’яли вуха, мої бідолашні колеги вчинили велику дурницю з тією заявою і декларацією. Що ж, не кожен може бути сміливим.

Я міг би й оминути це увагою, та вони перетворили дрібний випадок – презентацію книжки – в провокацію проти третьої, дружньої нам держави. Причому – з кричущою непрофесійністю.

Ці люди використовують висловлювання Посла України, щоб напасти на нього з невластивою письменникам озлобленістю. Замість того, щоб порадіти за свого колегу Нахума, вони зводять рахунки з Віталієм Москаленком, бо той порівняв, цитую: «нашого автора з Хемінгуеєм, а «Втечу з Криму» – з «Прощавай, зброє!»

А після того ще й звинувачують Посла в розпалюванні дешевого скандалу, у фривольних вправляннях та нестриманих кваліфікаціях, інсинуаціях та грубому втручанні, в незграбному переграванні та образливих повчаннях, безглуздих кліше та в політичній демагогії – прийоми з арсеналу Холодної війни, і заявляють, що його присутність в Болгарії викликала негативну реакцію серед наших інтелектуалів.    

Колеги, невже ви і справді не розумієте, хто послуговується нестриманими кваліфікаціями? Якщо ви хочете, щоб вас сприймали як володарів слова й думки, тримайтеся на висоті. Інакше – процитую Валері Петрова: залишите свої «кістки ідейні в залах музейних».

Тому дозвольте мені від власного імені вибачитися перед Його Ексиленцією Послом Віталієм Москаленком за ваш пасквіль і запевнити його, що не всі члени товариства «Союз болгарських письменників» є грубіянами і слабкими професіоналами.

 

P.S. Позаяк третій, найнеприємніший елемент, пов’язаний з пасткою, в яку скоро потрапить Путін, я прокоментую його іншим разом.

 

Нагадування:

У квітні 2019 року в галереї «Софія-прес», що належить Союзу болгарських письменників, пройшла презентація книги Светослава Нахума “Втеча із Криму”, де автор розповідає історію жінки, котра змушена була тікати з Криму після російської анексії. Це оповідання написане на основі реальної історії. Довгий час його відмовлялися друкувати в Болгарії. Хоча воно було опубліковане в США, Україні, Угорщині, Австрії та Румунії. Врешті-решт збірка оповідань «Втеча із Криму», що розпочинається однойменним оповіданням С.Нахума, виграла конкурс Міністерства культури Болгарії і вийшла друком у софійському видавництві «Мультипринт». На презентації книжки був присутній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Р.Болгарії Віталій Москаленко, котрий відгукнувся на особисте запрошення автора. Одначе після презентації стався міжнародний скандал. Голова Союзу болгарських письменників Боян Ангелов звинуватив Светослава у русофобстві і «навіюванні щодо окупації Криму», опублікувавши декларацію, в якій керівництво Союзу буцімто відмежується від презентації і від самого автора. Також у декларації йдеться про те, болгарам не варто псувати стосунки з Росією, як це заповідав видатний письменник Іван Вазов. Після такої декларації Светослав Нахум добровільно вийшов з рядів Союзу. Але, на жаль, керівництво болгарського ПЕНу теж не підтримало Светослава. Натомість Посольство України одразу ж стало на його захист, опублікувавши лист-звернення до міністра культури Болгарії та Народних Зборів, вказавши на протиправність дій керівництва Союзу болгарських письменників у небезпечній спробі стати на захист політики держави-агресора. “Прикро констатувати, що Спілка болгарських письменників, маскуючись під гасло свободи від маніпуляцій, насправді відверто порушує один з базових засад прав людини – право на свободу висловлювання, а крім того грубо порушує офіційну позицію Уряду Республіки Болгарії щодо підтримки територіальної цілісності України. Також викликає здивування, що керівництво Спілки письменників, посилаючись на слова Івана Вазова, намагається здійснити підміну понять та дезінформування громадян, ототожнюючи Росію початку 20 ст. з Російською Федерацією початку 21 ст. Російська Федерація шляхом вторгнення в Україну та анексією Криму в 2014 році намагалася підірвати основоположний міжнародний принцип, якого дотримуються демократичні держави: жодна країна не може силою змінювати кордони іншої. Держави світу, включно з Росією, погодились із цим принципом і висловили це в Статуті ООН. Увесь цивілізований світ ввів санкції проти Росії як покарання за анексію Криму, суверенної частини України. Випадок із застосуванням репресивних заходів проти болгарського письменника з боку керівництва Союзу письменників через його громадянську позицію та творчість може негативно позначитися на іміджі Болгарії та оцінках стану свободи слова. Крім того, цей прикрий випадок негативно сприймається в українському суспільстві, оскільки понад 1 млн. 700 тисяч українських громадян з Криму та Донбасу були змушені шукати нові домівки, тікаючи від окупантів», – йдеться у зверненні Посольства України.

За словами болгарського журналіста Ґеорґі Коритарова, “Втеча з Криму” – це єдине болгарське оповідання, і єдина книга в Болгарії, яка відображає демократичну тривогу, викликану російською агресією проти України і окупацією Криму. “Єдиний автор у Болгарії, який спробував і насмілився – на тлі міфологем та русофільської стихії в країні, яка є, по суті, путінською стихією – сказати правду про агресію. І проти цієї людини Союз болгарських письменників виступив із декларацією. Ситуація демонструє, що Союз болгарських письменників, очевидно, під впливом свого голови – члена проросійської Болгарської соціалістичної партії, не в змозі відрізнити сформовані національною міфологією абстрактні русофільські позиції, від тих, які сьогодні є співмірними з пропутінськими імперськими позиціями та цінностями. Кожен сучасний демократ, хоч і має симпатії до російського народу, має виступати проти путінського режиму. Однак, цього не розуміють в Союзі болгарських письменників”, – пише Ґеорґі Коритаров.

Цей скандал був широко висвітлений у болгарських та українських ЗМІ. Автор тим часом продовжує відстоювати свою позицію, як і демократичні цінності загалом. За цей час він опублікував понад два десятки статей на гострі політичні й соціальні теми, кілька маніфестів на захист українських політв’язнів та закликів до прогресивної громадськості Болгарії.

 

 

Анна Багряна:

Я прикро вражена й здивована публікацією віршів Бояна Ангелова в останньому числі «Української літературної газети» в перекладі з болгарської Віктора Мельника.

При цьому мушу визнати, що я сама свого часу переклала цілу збірку поезій Бояна Ангелова (як мушу визнати і те, що він – справді, непоганий поет), але це було ще понад 10 років тому, коли його русофільська позиція ще жодним чином не проявлялася. Він тоді працював у Швейцарії і здавався мені цілком адекватною людиною з проєвропейськими поглядами. Але, на жаль, я тоді помилилася. І тепер із прикрістю визнаю це. Тепер моя позиція щодо Ангелова цілком категорична.

Вважаю, що після всіх антиукраїнських заяв і декларацій, які ініціював Боян Ангелов проти України (так ніде й не спростувавши їх досі), публікація його віршів в Україні – це відвертий ляпас усім нам: і українським дипломатам Болгарії, і активістам з української діаспори, котрі змушені воювати з брехливими проросійськими ЗМІ, і тим болгарським письменникам, які щиро підтримують Україну, в той час як русофіли на кшталт Бояна Ангелова та його однопартійців із Болгарської соціалістичної (колишньої – комуністичної) партії не соромляться відверто заявляти, що держави Україна і української мови ніколи не існувало, і що Крим завжди був російським. Але насамперед це – ляпас тим українцям, які зі зброєю в руках продовжують відбивати російську агресію на Сході України.

 

Михайло Сидоржевський:

Мені дуже прикро за те, що сталося. Публікація поезій Бояна Ангелова в «Українській літературній газеті», безперечно, ллє воду на млин болгарських холуїв Кремля. Я справді не все пам’ятаю і не настільки володію інформацією про становище в болгарському літературному середовищі, хоча, звісно, про Светослава Нахума знаю і поважаю його за сміливість і принциповість (ось інтерв’ю з ним в УЛГ 11 березня 2020 року:

https://litgazeta.com.ua/interviews/bolharskyj-pysmennyk-svetoslav-nakhum-ia-hotovyj-doluchytysia-do-lav-dobrovoltsiv-zbrojnykh-syl-ukrainy/). Знаю і про те, що в Болгарії загалом, і зокрема в «Союзі болгарських письменників» дотепер доволі сильні проросійські погляди. Що особливо вражає з огляду на геополітичну зухвалість кремлівського гопника, котрий вже сьомий рік цинічно кошмарить Україну, а ситу Європу намагається поставити на вуха.

Дякую Светославу Нахуму і тим болгарським колегам, котрі в нинішніх непростих умовах підтримують нас і висловлюють солідарність з Україною у її протистоянні з імперською і хижою Росією.

 

Повний список членів Союзу болгарських письменників, які підписали антиукраїнську декларацію. Імена та прізвища подаються в оригіналі – болгарською.

 

Александр Гочев

Андрей Андреев

Анелия Гешева

Анелия Янковска-Сенгалевич

Борислав Владиков

Анжел Вагенщайн

Атанас Звездинов

Ангел Симеонов

Ангелина Дичева

Анибал Радичев

Алтенка Сапунджиева

Атанас Теодоров

Благовеста Касабова

Бойко Беленски

Бойко Ламбовски

Борис Данков

Боян Ангелов

Боян Бойчев

Благо Прангов

Боян Чимов

Ваня Георгиева

Валентина Михайлова

Валентин Караманчев

Васил Милев

Валя Василева

Валентина Анатасова

Ваня Добрева, Васко Попов

Васил Василев

Велизар Велчев

Величко Хинов

Венко Евтимов

Венцислав Пейков

Весела Люцканова

Виктория Катранова

Виолета Бончева

Виолета Станиславова

Акад. Георги Марков

Галина Божилова

Галина Ганова

Генка Богданова

Георги Ведроденски

Георги Й.Георгиев

Георги Драмбозов

Георги Майоров

Георги Михалков

Георги Н.Николов

Денка Илиева

Диана Павлова

Димитрина Бояджиева

Проф. Димитрин Генчев

Димитр Златев

Демир Демирев

Диана Сиракова

Димо Троянов

Димитр Накленов

Драгомир Шопов

Елка Няголова

Екатерина Данчева

Емил Енчев

Емил Ізмирлиев

Емил Рупел

Емилия Скарлатова

Елена Хайтова

Ели Видева

Иван Вълов

Иван Гранитски

Иван Есенски

Иван Странджев

Илко Капелев

Проф. Ивайло Христов

Иван Аяров

Иван Барев

Иван Енчев

Иван Вунчев

Иван Карадачки

Иван Мишев

Иван Ненов

Иван Д.Христов

Иванка Христова

Илия Богданов

Иван Желязков

Ирина Велева

Йордан Антов

Камелия Иванова

Камен Васевски

Калин Калинов

Кирил Назъров

Кънчо Великов

Катя Николова

Катя Маринова

Кирил Божилов

Кирил Момчилов

Константин Денчев

Кирил Писарскі

Кольо Станчевски

Красимир Петров

Крася Титанова

Кольо Георгиев

Лалка Павлова

Лидия Николова

Лъчезар Георгиев

Лъчезар Еленков

Левена Филчева

Лозан Такиев

Лозинка Йорданова

Любомир Котев

Любомир Чернев

Магдалена Шумарова

Мариана Александрова

Мария Митева

Мартен Калеев

Мая Вапцарова

Мария В.Николова

Проф. Миладин Апостолов

Минко Танев

Михаил Белчев

Михаил Калъдърмов

Матей Шопкин

Минчо М.Минчев

Надя Попова

Найден Вълчев

Нели Дечева

Наталия Ерменкова

Ненчо Славчев

Никола Николов

Николай Дялков

Никола Статков

Никола Филипов (Лондон)

Ники Комедвенска

Николай Шопов

Нико Стоянов

Никола Инджов

Осман Мустафов

Петко Каневски

Петър Ангелов

Петър Велчев

Петър Динчев

Пенка Чернева

Петя Цолова

Пейо Богданов

Петр Атанасов

Петр Евтимов

Петр Искренов

Пенчо Чернаев

Петр Доневски

Пламен Панчев

Пламен Георгиев

Панко Анчев

Петър Андасаров

Радослав Игнатов

Ружа Велчева

Румяна Карапеева

Станко Нацев

Станка Равелова

Стефан Митев

Стефан Моллов

Стойка Мариновска

Стоянка Боянова

Станислав Пенев

Сергей Комитски

Светлозар Казанджиев

Станко Нацев

Стоянка Митева-Балева

Тенко Тенев

Тотко Найденов

Цветан Северски

Таня Любенова

Таньо Клисуров

Теодоси Антонов

Тодор Коруев

Трендафил Василев

Тодор Сгуров

Трифон Митев

Хубен Стефанов

Филип Марински

Харалан Недев

Христо Ганов

Христо Георгиев

Цветко Стеев

Чавдар Добрев

Юлия Пискулийска

Янаки Зиблянов

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!