21 березня вийшла друком книга нових віршів Ігоря
Павлюка «Стратосфера».
Художнє оформлення Ольги Кваші, редактор Петро
Коробчук, художній редактор Володимир Камінський.
Книга лірики Ігоря Павлюка «Стратосфера» (від
давньогрецького ??????? — «військо» і ?????? – «шар», «сфера»; характерна ростом
температури з висотою) містить нові його вірші – про кохання, батьківщину,
космос…
Так чи інакше вроджені поети,
воїни-характерники (мамаї) завжди першими діагностують сфери розквіту і страти:
себе, природи, нації…
Але ж саме у стратосфері і розміщений шар
озоносфери («озоновий шар») – який і асоціюється з Поезією – для тих, хто
затримує дихання, дивлячись на зоряне небо над собою і в собі.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Серед віршів, уміщених у книзі:
* * *
В такі
часи бувають чудеса.
В такі
часи – згори, але під вітер.
І туга –
як розплетена коса,
І часто
так – мов ти один у світі.
І пес
малий не тулиться до рук.
В крові
нема ні музики, ні блиску.
Пригадуєш
сосну, хатину престару
І в
бабиних очах колосся і колиску.
Димив
дід самосад.
Він
згадував, де був.
Від
шрамів і доріг йому було неважко.
Та цього
року дід вже не почав сівбу
І сиву
кров землі не витрусив із пляшки.
А як він
рвав туман!
Як брав
Європу й ту!..
Та біс
із ними вже –
Європами
й бабами.
Гріховницю
святив
І
зваблював святу
Чаїними
шабельними бровами.
Давно це
все було.
Часи
змінили власть.
Анархія…
На жаль,
махновщини немає.
Все, що
візьмеш, – твоє.
Ніхто
нічо не дасть.
Погано.
Та поет
у себе не стріляє.
І
тягнуться шляхи, як руки жебраків
Тепер,
коли усе згори, але під вітер.
Ідуть в
безсмертя ті, хто жити не умів…
І часто
так – мов ти один у світі.
Книгу можна замовити:
п/с-9, м. Луцьк-21, 43021,
тел. 050 295 02 50 (Микола Мартинюк),
tverdyna@gmail.com