Володимир Білобровець. «Молох»

202

МОЛОХ

Монголо-дикий,

в ерзянських постолах –

Молох великий,

великий Молох.

 

Ізжер неситий

голодних і кволих –

Молох великий,

великий Молох.

 

Не зна загиблих

в пекельних колах –

Молох великий,

великий Молох.

 

Він ще живий,

ще бере на сполох –

Молох великий,

російський Молох.

(Володимир Білобровець. Житомир. 22.11.2008 р.)

 

 

“Вертайсь росою”.

(В. Шкляр “Чорний ворон”)

Вертайсь росою, моя доле,

духмяном терпким степотрав’я,

вертайсь у впите кров’ю поле,

де смерть і сіяв і шукав я.

 

Вертайсь росою, моя доле,

скропи цю землю неживую,

заворожи, щоби ніколи

ніхто не ґвалтував святую.

 

Вертайсь росою, моя доле,

умий потомленії очі,

загой той гнів, що в серці коле,

і покидать його не хоче.

 

Вертайсь росою, моя доле,

вертайсь у грімну Україну

без стогону, журби і болю,

без сліз і гіркоти полину.

(Володимир Білобровець. Житомир. 24.08.2010 р.)

 

Струмочок наплакав річку,

а річка наплакала море.

Та море до того байдуже –

не знає, що створене з горя,

не знає море солоне,

що сльози гіркії лились,

щоб “парус білів самотній”

і… москалі топились.

(Володимир Білобровець. Житомир.18.03.2002 р.)

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!