Валентина Кондратенко-Процун. «…Та прагнення Волі – святе»

317

Писали кийками «любов» до народу

По головах, спинах, а то й по серцях.

Кривавим чорнилом Іуді в догоду

Вбивала в Свободу Московія цвях.

 

Вбивала  розп’яту, скалічену била,

А кат посміхався єхидно з вікна.

Вкраїнського світу бажали могили,

А Кремль запрагнув ще й крові-вина.

 

Вбивають стервозно життя незачаті.

Майбутнє вбивають – в серцях сивина,

Кати-братовбивці народом прокляті!

Копала для них же могили війна.

 

Повстав наш народ уперто, затято,

Просвітлені лиця протестом заграв,

А «цар» божевільний ступа по палатах,

Вдоволено руки в крові потира.

 

Не вбити Свободу, на вбити Надію –

Хитнувся орел поржавілий з вінця.

В дрібненького гнома – шизофренія,

Що Путлеру стане початком кінця!

Слава Україні!

 

Тобі, чолобитная земле, за те, що зростила синів

Орлів на капищах древніх, а не хижаків-дикунів.

Тобі, Україно, їх подвиг: «Коли ж то не ми – тоді хто?»

Ховатись у «рифах підводних» не стали звитяжці АТО.

Це ти сивочолих, безвусих позвала на рать, до борні.

Злилися в єдиному русі кровинки моєї рідні.

Бог Марс розпалив ворожнечу? Насправді – кремлівські кати.

Хто зрадив – заплатять за втечу, від гніву людей не втекти!

Господь забирає найкращих, та прагнення Волі – святе.

Святе не буває пропащим – не буде їх місце пусте.

Уцілили в серце новини: солдат, підірвавши моста,

Скакун Віталій загинув, та смерть за Вітчизну  свята.

«Над все – Україна!» – це гасло написано кров’ю в борні.

Любов до Вкраїни не згасне – палає у душах синів.

Вставаймо у лави до зброї: боєць патріот, волонтер!

Вкраїна зростила героїв і дух наш Свободи не вмер!

25.02.2022

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!