Тетяна Майданович. «Московія: вторгнення-2022»

162

Не називаю їх «Росія» –

Вкраїни вкраденим ім’ям!

Москва, Московія – безсила

В майбутнє шлях закрити нам.

 

Русь-Україна прагла здавна

До Бога вірою в ділах,

І справедливість в ній зростала:

Є «Руська Правда» Ярослава

В козацьких вольностях-правах.

 

За волю й землю вкотре й нині

Тепер з Москвою йде війна.

Достойно –   «Слава Україні!»,

Що Богу молиться вона.

 

За легковажність, за байдужість,

Революційний сатанізм

Покаялись мільйонів душі,

Хто Божі Заповіді зрушив

У більшовицький комунізм.

 

ЗнеслИ  всі пам’ятки сатрапам,

Історії розкрили кров…

Вступила в Україну правда –

В Законі Божому Любов.

 

Гулаги і Голодомори –

Зачаті в царських Соловках.

Зреклись ми вас, Кремлівські зорі!

В нас ТрИзуб Трійці на руках!!!

 

Хто ж Маркса-Леніна омани

На люд простий кладе і клав,

Хай сам бере на шию камінь!

…Так про спокусників сказав

І заповів Христос-Месія:

Хто «цих малих» манити смів,

Обманці – з жорнами* на шиї

Хай в море кинуться самі… (Мр. 9;42)

 

 

Стоптав Новий Завіт, Украйну

Вогнем здушив – кремлівський спрут.

Старий Завіт війни нагрянув:

«За око – око, зуб – за зуб»…

 

До брані кличем душі братні!

Брехню, що нею звів Донбас

Серця на Божу правду здатні,

Вогнем і кров’ю змити час.

 

Бороти дух Кремля – насилля –

Нас Божий  Промисел з’єднав.

В Ім’я Творця, в Любові сильна

Встає народна Україна –

Це з Божим ворогом війна.

 

Знамена в нас такі красиві –

Із жовтим сонцем – далі сині

Ведуть у Світло Вічне нас.

Ми відрікаємось гордині,

Це гідно – «Слава Україні!»,

Йде в Божій Істині** вона.

 

 

* «Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять,

То краще б такому було, коли б жорно млинове

На шию йому почепити та й кинути в море!» (Мр. 9:42).

 

** За вид. «Духовна скарбниця. Святе Письмо

про сучасність і майбутнє світу» (Уклала

схм  Єкатерина Київська. Київ, «Криниця», 2004).

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!