Павло Кущ. «Ой, летіли…»

ДИКІ МУХИ

(На мотив відомої пісні «Ой, летіли дикі гуси»)

 

Ой, летіли дикі мухи!

Диверсійні ескадрильї на Москву!

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Бо хто путлера послухав,

Той нагадує сліпу удень сову.

 

Ой, летіли дикі оси!

Високоточні і кусючі для русні!

Ой, втікали zайди босі,

Погубивши зброю й техніку в багні.

 

Ой, летіли в день весняний

Бджоли-кіборги – карателі-лихі!

Пошукай бджоложилет ватяний,

І мерщій мацни штани: чи ще сухі?..

 

Ой, летіли проти ночі

Дресировані й токсичні комарі!

Ой, запухли у тих очі,

Хто загарбники, рашиzти й упирі!

 

Ой, летіли до світання

Ні, не сірі – синьо-жовті горобці!

Ой, зізнаюсь без вагання:

Це закляті й дуже злі бандерівці!

 

Ой, летіли дикі мухи

Через Київ у зелений гай.

А хто путлера послухав,

Якщо ще вцілів, мерщій звідси втікай!

 

СОНЯЧНА  НІЧ

 

За вікном вже вечір синій,

На душі враз щезли тіні.

Бо пора ця – свято з свят,

Немов казка для малят.

Коли наступає ніч,

Геть втекли тривоги з пліч.

Спиш, немов після купелі,

Хоча й сни знов невеселі.

Обстріл! «Гради»! Автомат!..

Жах! Чиясь нога!.. Крик. Мат!

І є «двохсоті»:

двоє хлопців з розвідроти…

Все! Капець! Полон… І кат.

Трохи схожий на людину,

Але ні – це «старший брат»!..

Жахи-сни не дивина,

Коли поруч йде війна.

І хоча дуже болить,

Прокидатись не кортить.

Як чому? Це ж очевидно:

Найстрашніше – мир гібридний.

Коли б’ють не «воріженьки»,

А «свої» й «наші» рідненькі…

Що сховались у вишиванки,

Але ждуть російські танки.

…За вікном знов вечір синій,

Та на душі тривожно нині.

Що, як увірветься в сни навіть не «брат»?

А його лакей-«хохол» і той,

якому лише чорт у пеклі рад!..