Олександр Габович. «Український спротив»

Трясеться в злобі лютий ворог,

Бо здобич не дається знов,

В порохівницях зріє порох,

До лав вливається призов.

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Недобре сниться на Росії,

Що цілить в них гранатомет,

Що мають танки гречкосії,

Що в Кремль застромлено багнет,

 

Що вже горять в Палаці з’їздів

Підлога, стіни і підвал,

Що їх, як Шуфрича, вже пи@здять

Ворожих декілька навал,

 

Що нафта заливає очі,

Що газ втікає через ніс,

Що всі розетки – неробочі,

Що на Тверській зростає ліс,

 

Що всі, кого вони карали,

Тепер прийшли карати їх,

Що здохли їхні генерали,

У пеклі Патріарх за гріх,

 

Що в селах мор, в містах нестача,

Замовк і згаснув телефон,

Нема автобусу на дачу,

З герба ушився вже грифон,

 

Що всі гукають: «Бийте дужче!»,

Яскраво полум’я горить,

Що їхній цар висить, мов дуче,

І це для всіх – остання мить.

 

06 березня 2022 року