Олександр Габович. «Російські палаючі кораблі»

167

Горить гаптована сволота,

Із трюмів йде смердючий дим.

Ще порох є і позолота,

Та, товариство, менше з тим.

 

Згорять ознаки невластиві,

В ліси повернеться дикун,

Щоб почистішало на ниві,

Серед заток, в тиші лагун.

 

Щоб не літало їх залізо,

Щоб все згоріло до кінця,

Щоб все пішло російське в Пізу,

До камінця, до корінця.

 

Гори, гори, паскудний спадок,

Нептунів більше не канюч

Та зрозумій: це не випадок,

А ми уже не голіруч.

 

06 травня 2022 року

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!