Олександр Габович. «Пружина»

Нова пружина скоро лусне,

Нові папери вийшли в дим,

Вже видно, як, колись загусла,

Тече вода в татарський Крим.

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Війна дозріла серед поля,

Серед лісів, серед степів,

Там зав’язали власні долі

У добровільний сніп рабів.

 

Уже застиг пузань в погонах,

На Віслу дивлячись у скло,

Уже набридла оборона,

Уже в Європу понесло.

 

Уже кривавий шлях куриться

Через кордони на Берлін,

Уже летить сталева птиця,

Де в двигунах – адреналін.

 

Гудить пружина в день останній,

Стискає ядерний заряд,

Аж до Ла-Манша поле брані,

Де буде вбито все підряд.

 

Іще в Дніпрі не вимив ноги,

А прагне в голубий Дунай.

Які там в біса застороги –

В атаку радісно пірнай!

 

Москаль спішить на харч і пиво,

Він – ненажера, не гурман.

Дзвенить пружина, мов тятива,

Б’є в мозок пульс, як в барабан.

 

23 березня 2022 року