Олександр Діхтяренко. «Маріуполь»

173

В цієї війни є свої чорні віхи:

Це місто Марії, це полк наш “Азов”,

Це там за Вкраїну вмирають морпіхи,

Страждання пекельні і ріками кров.

Там дивляться діти в розбомблене небо,

У місті над морем весна не цвіте.

Спитати б годилось, навіщо це треба,

Та годі питати у хворих про те.

Хвороба в них давня, страшніша прокази,

Та гниль там отримує вже одкоша.

У місті над морем не був я ні разу,

Та вже понад місяць живе там душа.

Стриба на руїнах орда від зловтіхи,

Та їй не убить до Вітчизни любов.

В цієї війни є свої славні віхи:

Герої-морпіхи є, полк є “Азов”.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!