Наталія Войтович. Розставить час усі крапки над «і»

“Українська літературна газета”, ч. 6 (350), червень 2023

 

Розставить час усі крапки над «і»,

Розмотуючи жмут старих емоцій.

Немов учитель строгий на уроці,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Оцінку справжню дасть мені й тобі.

 

За кожен рух, за думку чи за вірш,

За погляд, бездіяльність і мовчання…

Вузли брехні розв’яже, слів повчальних

Несказаних і мовлених (що ж гірш?)

 

Розтрощить мур байдужості світів,

Мембранні болі вирве із корінням.

У пам’яті наступним  поколінням

Щоби цей шрам на серці відболів.Покаже все: хто зрадник , а хто так…

Відсидівся в тепленькому куточку.

І відшукає час кипіння точку,

На кожному поставить честі знак –

І вже не відбілитися ніяк!

 

ПЛАЧУТЬ ІКОНИ

Плачуть ікони. Сльози святих, як перли,

Котяться з болем в душі простих вірян.

Крилос порожній. Пісня його завмерла.

Не від кадила згарищем інь і янь!

 

Вирвали серце в зовсім старого храму,

Зняв капелюха дзвін і  замовк ураз.

Ницьма лампади, іконостасні брами…

Слід залишає варвар – ніяк не час.«Проповідь» груба:  мати, страшні прокльони,

Скверна із уст потоком, лайливий сміх…

Бачать усе і плачуть старі ікони.

Де ж той месія? Знов розгулявся гріх.

 

Храми холодні. У вівтарі лиш вітер

Сумно гортає книги в дірках листки…

Десь у кутку б’є поклони жебрак-пюпітр

І «Алілуйя «чується крізь віки!

 

А ВИ ДУМАЛИ, МИ ЗЛЯКАЛИСЯ

А ви думали, ми злякалися,

Що затисли нас у лещатах?

Ох як тяжко ви помилялися,

Ми ж козацького роду внучата!

А ви думали, ми замерзнемо,

Закоцюрбнемо в люті морози?

Не діждетеся! Будьте впевнені:

Гріш ціна недолугим прогнозам!

 

А ви думали, що не встоїмо,

Що впадемо-таки на коліна?

Переможемо! Переборемо!

Зараз ми, як ніколи, єдині!

 

А ви думали, що ми так собі,

Наче загнані звірі в  звіринці?

Захлинетеся у своєму злі.

Бо незламний народ – УКРАЇНЦІ!

 

Я – ТИЛ

Я тил. Я підставляю дужі плечі

Бахмуту, Соледару, Ірпеню…

Втираю сльози зляканій малечі,

Кордон зі свого боку бороню.

 

Стою на кухні: смажу, випікаю,

Тушу, варю, закручую, солю…

Сітки плету. Пою гарячим чаєм,

Хто землю за свій дім обрав мою.

Я шию. Я не сплю. Я з лікарями

У госпіталь поранених везу.

Доначу. Вчу дітей. Молюсь у храмі.

В’яжу шкарпетки хлопцям ЗееСУ.

Втомилася? О ні! Сестра і  мати,

Я рани витру Харкову й Дніпру.

І нас таких нікому не здолати –

В кулак всю міць народу я зберу!

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.