А кожна ніч – немов пекуче жало.
Ні спокою, ні сну тобі, – війна!
Вже стільки доль знівечила, зім’яла,
А ще не подавилась, сатана!
І гострить свої кігті знову й знову,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Щоб далі нашу землю шматувать,
Іі поля, іі ліси, діброви…
Та український Дух ій не зламать!
За все відплата буде. Неодмінно.
За сльози матерів і біль знущань.
За всі криваві рани України,
За гіркоту і відчай всіх прощань…
За знищені ущент міста і села,
Які тепер нам будувать з нуля.
…Вражино, чуєш? Всюди – “… ще не вмерла!”
Тож, всім чортам – скловатою земля!!!
3.05.2022
***
…Коли зненацька знітиться душа,
Зніяковіє в буднів холоднечі,
Зігрій її рядочками вірша
Про той чарівний, незабутній вечір,
Що зі світлини променем сіяв,
І темінь розтинав понад дахами.
Бо він іще тоді, напевне, знав,
Як доля нас кружлятиме шляхами…
Або про лАте незабутній смак…
Чи навіть… каву, з присмаком надії!.
І коротенький- про небесний знак
Та незбагненні й дивовижні мрії…
Так, я все та ж- Закохана в життя,
І що не день, то Кавове безсоння…
Живу як і раніш – без каяття
За ту любов, що схожа на осоння…
***
А хмари, як небесні листоноші,
Несуть тобі молитв палкі слова…
Мій любий, мій єдиний, мій хороший,
Нехай Господь повсюди закрива
Своїм щитом Небесним в злу годину,
Покровом чистим- матінка свята,
Тебе і нашу рідну Україну,
Що нині – наче знята із хреста…
Дай Боже сил в триклятому двобої
Здолати світом прокляту орду!!!
…Мій любий. Мій хороший. Я з тобою.
З любов’ю в серці завжди поруч йду…
28.04.2022
***
Доведено часом: найвище звання,
Найвища посада- це Світла Людина!
Хоч зовні буває -суцільна броня,
А світ відчуває – дитинно.
Вона не чекає овацій і од,
Коли надає допомогу,
Для неї найвищою із нагород-
Сердечне “спасибі”, і “З Богом!”
Бо з Ним ця людина крокує життям,
І дбає про віру щоднини.
То й дивиться впевнено у майбуття
І з вірою в Україну!
25.04.2022
***
Щастя є. У нього твої очі,
Усмішка, постава і хода…
Стугонять шалені дні і ночі,
А душа чекає, вигляда…
І благає неосяжне Небо
Дарувати милості святі,
Щоби завжди були біля тебе
Найдорожчі люди у житті!
квітень 2022
***
На телефоні- “в мережі”
І в серці відступа тривога.
Натомість тихе: “Слава Богу…”
На відстані, та не чужі…
Тримайся, Друже мій, і БУДЬ,
Під Божим захистом щомиті!
У переможному суцвітті
Зустрінемося! Не забудь!
***
Життя без Тебе – мряка і сльота,
Хай навіть сонцем все залите всюди!
І пазурями роздирає груди,
Як знавісніла, клята самота…
***
Переживемо болі і жалі,
Нам стане сили й духу не зламатись!
Із Богом в серці будемо триматись
Заради Миру на своїй землі!
квітень 2022
***
Я піднесу до сонця ті світлини,
На котрих ми у мирному житті,
Щоби у цю лиху воєнну днину
Зігріли душу згадки золоті
Про зустрічі, невимовно жадані,
Посеред білосніжної цноти,
Чи в нескоренім леготі веснянім,
Чи спраглим літом, повним духоти…
Чи на стежках, устелених багрянцем,
У першу осінь, сповнену тривог…
Де листя, розпашіле в дикім танці,
Нас цілувало без пересторог…
Хай стане тепло на душі й світліше
В буремні ці весняні холоди…
Я вірю, що Господь нас не полишить!
А сонце Правди – з нами назавжди!
14.03.2022
***
Господи, дякую за світанок!
За всі короткі “Живі, здорові”
За промінь сонця на тлі фіранок,
За віру в серці у силу Слова.
За Божий захист у дні криваві,
За міць незламну героїв наших,
Дух українців з такого сплаву,
Що і не снилось поганцям вражим!
Два тижні – опір, два тижні -спротив,
і линуть світом молитви щирі,
Аби пощезла з землі сволота,
А Україна розквітла б в мирі!
Допоки ж – дяка за кожен ранок,
За всі короткі “Живі, здорові”
За сонця промінь на тлі фіранок,
І силу ту, що у Божім Слові…
10.03.2022
***
Кінець зими. Він справді видавсь лютим.
Для рідної землі і нас усіх.
Не кригою, а болем серце скуто:
Оцю війну хто передбачить міг?!
Весь світ її спинить всіляко прагне!!!
Від праведного гніву – клекотить!
Коли у вир нападника затягне,
Тоді йому гаплик прийде умить!
Бо є гріхи, які нічим не змити,
За котрі шлях – до пекла. Тільки так!
Судитимуть орду убиті діти,
І той вердикт не скасувать ніяк.
Ніяк. Ніде. Нікому і ніколи.
Бо замахнулись, кляті, на святе!!!
За знівечені всі невинні долі-
Найвища міра! Світ увесь за те!
28.02.2022
А от вірші нижче – то було як передчуття, яке не могла пояснити, а таки відчувала шо наближається шось страшне і недобре, від чого душу вивертало тривожними думками…
***
Вітре, вгамуйся, не шарпай душі.
Хочеш-гарцюй он бадиллям у полі.
Дякувать Богу, мовчать “калаші”,
Пильнуючи волю.
Зброя – в надійних і сильних руках
Тих, в чиїм серці живе Україна.
Тих, хто не зрадив в буремних роках
Рідну країну!
…Дивляться пильно у ніч блокпости,
Всі – як один- насторожі.
Щоб ні на йоту не підпустить
Кодло вороже.
18/19.02.2022
***
На цій землі головне набутися разом
Л.Костенко
…Нам би з тобою набутися
Під небом, одним на двох.
Нам би з тобою забутися
У гулі пересторог.
Нам би напитись ніжності
З цілющих джерел життя,
Стерти усі розбіжності
Без сумнівів і каяття!
Нам би пліч-о-пліч, змореним
Від затяжних розлук,
Набутись під небом зоряним,
Не розімкнувши рук.
У цьому шаленім світі
Нам власний би зберегти,
Де воєдино злиті
Два різних таких світи…
13/14.02.2022
***
Подряпану гойдалку вітер хитає.
Іржа на залізі – криваво руда.
І злякано сонце за обрій сідає,
І скоса на гойдалку ту погляда.
Сідельце -потрощене, страшно присісти.
Якийсь перехожий – і той омина.
Хитає ту гойдалку вітер зі свистом,
Та тишу навколишню скрип розтина.
…Невже ми такого нащадкам бажали-
Щоб світ весь хитався й скрипів од іржі?
Щоб злякано сонце за обрій сідало,
Неначе між смертю й життям на межі?
03/04. 02.2022