Надія Гармазій. «Україна»

263

у дім

де вони

мали бути щасливими

за рік до війни

він привіз піаніно

із дому її батьків

міг привезти ліжко

торшер

плетене крісло

етажерку для книжок

сотні мініатюрних будиночків

ліжечко для ненародженої донечки

(цікаво, на кого вона була б схожою?)

він міг дати їй увесь цей світ

але дав «Україну»

із дому її батьків

старе учнівське піаніно

з обірваною струною

вибитими клавішами

й написом «У-к-р- – -ї-н-а»

вона не питала для чого

тільки спогади впали ринвами

він дивився на неї

вона була схожа на тиху музику

він не бачив нічого

тільки очі –

аквамаринові

тепер

коли від їхнього дому

від їхнього щастя

лишилася тільки стіна

він кладе долоню

на обгорілі клавіші

і чує

як фальшиво

як боляче

колискову грає війна

ще до її початку

попри всі забобони

він потай купив

жовтенький комбінезончик у цумі

той самий

очі їхньої дівчинки

в його мріях

мали бути аквамаринові

від здивування

як і в її матері

коли вона побачила

це піаніно із дому своїх батьків

у домі

де вони мали бути щасливими

і сказала:

сховай

погана прикмета

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!