Микола Гриценко. «Жорна»

Скрегочуть жорна війни,
Мов – скрешених два валуни,
Перемелюють світло на дерть,
Не мливо сіється – смерть!
Перемелені очі й вуста…
Янгол білий в подобі Христа
Душі праведників забере,
А неправедних – в жорнах зітре!
…Не літати, не бачити, ні,
Як парує земля навесні,
Тільки згарищ холодні хребти
І – дорога в далекі світи.

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал