Микола Донських. «В ваших кулях, броні, вибухівці…»

182

СПОДІВАННЯ ВІЙНИ

 

В ваших кулях, броні, вибухівці

Зброя миру знайшла свій вінець!

У розпечений сонцем криниці

Замість вод потопає свинець…

 

Моїх гір обгорілі обличчя

Розтопили безсмертні сніги,

І взуття на дорожнім узбіччі.

Залишивши, босоніж пішли…

 

Де ж ви тії розірвані книги,

Що у школах без вікон жили?

Від дощів на сторінках збліднілі

Вічних слів безкінечні рядки…

 

В зброю війн вас, на жаль, розтопили,

У піснях героїзм в боротьбі…

А жагою до вбивств отруїли

Людям розум, а душі в труні!

 

Де ж ти теплий здіймешся, світанок?

Де роса на траві обійме

Людських рук се тепло наостанок?

Дочекатися вийде, невже?

 

березень 2018р.

 

 

ВАС НЕ БУДЕ

 

Хто не хоче знати правди,

Той не хоче жити в мирі,

А з історії, як завжди,

Робить іграшку в ефірі.

 

Факти, кадри – знов отрута.

З горя роблять перемогу.

Велич ваша все ж роздута –

Церков молиться не Богу.

 

Наш культурний код єдиний,

Ваш зліпили рабським чином.

Навіть той, хто був невинний,

Вмре в канаві понад тином!

 

Ви – орда, ви – кляті воші,

Вбивці, вори, ви не люди!

Дні настануть знов хороші,

В них, гадаю, вас не буде…

 

квітень 2022р.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!