Лідія Віценя. «Стою на колінах в молитві святій, в покаянні»

208

Тлумачення…

 

Кров’ю впилася земля,

Небо – розпечене деко.

Дивиться світ звіддаля

В очі вкраїнського пекла.

 

Була і в мене сестра,

Сказала: нас Бог розсудить.

Хрестик в її перстах

Наче срібляк Іуди.

 

Прийдуть нові тлумачі

Слів, і подій, і Писання.

Та провістять сівачі

Істинну суть воскресання.

 

Хресну дорогу пройти

Бог тобі дав, Україно,

Щоб на твоєму хресті

Знов воскресить Свого Сина.

 

Молитва

 

Ти просто згадай –  і повіримо в те, що отам,

Де крокуси грілися в жменях снігів нерозталих,

Де поміж смереками вже ялівець зацвітав –

Повіримо, друже, що бачилися не востаннє.

 

Згадай, моя сестро, подруго з очима богинь,

Що кличе тебе мій мобільний дзвінком Челентано,

Як били у дзвони твої березневі сніги,

Повіримо, сестро – ми слухали їх не востаннє.

 

Не плач, моя доню, налякана пташко сумна,

Нас будять сирени, щоразу частіш на світанні.

Ідеш з волонтерами, збила зі шляху війна.

Та я на порозі тебе обійму не востаннє.

 

Вернулись лелеки. Збулися страшні мої сни.

Стою на колінах в молитві святій, в покаянні

Перед матерями, чиї вже не прийдуть сини.

Мій Боже, спини цю війну! І хай буде остання.

м.Полтава

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!