Леся Степовичка. «Чи хочуть москалі війни»

193

«Хотят ли русские войны»

                                   (Є. Євтушенко)

Чи хочуть москалі війни,

спитайте ви у сарани,

що налетіла на наш край

й Шевченків запалила рай.

Чи хочуть москалі війни,

спитайте ви у сатани,

що сів на троні у Кремлі,

і смерть приніс моїй землі.

 

Де ви взялись, зелені чоловічки,

на наші голови, на наші кораблі,

на землі наші предківські, правічні,

й те, що росло й цвіло на цій землі?

Навіщо увійшли у нашу хату

і потоптали мальви у дворі?

Синів ховає Україна-мати

і сняться кулемети дітворі.

 

Так ось який ти справді «русский мир»!
Так ось яка ти, «русская весна»!

Благословляє патріарх Кіріл

і входить в Україну «Сатана».

Палають села і горить Донбас,

стоїть мов скеля батальон АТО.

Ці хлопці – леви, кожен – справжній ас,

з такими не здолає нас ніхто.

 

Хоч бронік в них лише один на трьох,

й на трьох всього по автомату,

зубами рвуть отой чортополох,

відваги їм не позичати.

Тримайтеся, синочки золоті!

Тримайтеся, гвардійці, добровольці!

Нехай вас оминають кулі ті,

вертайтеся живими, оборонці!

 

Програє Демон, скінчиться війна,

повернем Крим і відбудуємо міста.

І розцвітуть героїв імена.

Героям слава! Й вічна слава та!

 

Чи хочуть москалі війни?

Скоріше, лихо, промайни!

Чи хочуть москалі війни?

Спаси нас, Боже, й сохрани!

 

Літо 2014

БАЛАДА ПРО МАДОННУ АТО

 

Волонтеру Тетяні Ричковій

 

У неї палке і сміливе серце,

її не злякає й не спинить ніхто.

Тендітна жінко, в камуфляжі і в берцях, 

як ви опинилися в зоні АТО?

 

У тринадцятому пекарню відкрила,

в чотирнадцятому продала.

Синочка малого на маму лишила,

й до чоловіка на фронт подалась.

 

Побачила їх вперше, душа затерпла –

боса й голодна армія наша.

«Ви ж самі, добровольці, прийшли в це пекло» –

нахабніють сєпари, звіріє Раша. 

 

Погляне жінка у маленьке люстерко,

в минулому – помада і модне пальто.

Із пекарні у пекло прибула волонтерка,

домівкою їй стало власне авто.

 

Броніки, каски, ліхтарики,

одяг, харчі, сигарети і пряники

фіатом на фронт везе.

Кажуть, «Борисівна може усе».

 

Пігулки, тепловізори, бетеери,

реанімобілі, дитячі малюнки.

Скільки життів і душ непомерлих

на її бойовому рахунку!

 

Тільки найдорожчого не вберегла,

забрала Вадима чорна імла,

Контуженого накрили «гради»,

і сам Бог нічим не зарадив. 

 

Та вона не зламалася, фея військова,

та вона не зотліла, зоря світанкова, 

та вона не зівяла, роса волошкова.

Та вона відродилась, мов птаха казкова.    

 

Птаха Фенікс розправила крила

й на Донбас полетіла

в повітряно-десантну бригаду,

стала їй рідною двадцять пята:

«Хто ж вам поможе, якщо не я?

Тепер ви, беркути, – моя сімя!»

 

Люди добрі, ви лише зауважте,

що про неї говорять бійці:

«Якщо Ричкова піде воювати,

за нею підуть усі!»… 

 

Верховна Рада для декого – надприбутки.

На пять років житуха – на щастя підкова:

кришуй свій бізнес, крути оборутки.

Тільки це не для таких, як Ричкова. 

 

Перевірить би всіх на детектор брехні,- 

мріє Тетяна – чом би й ні?

Хтось скаже, вона божевільно-ризкова,

та ні – вона просто Тетяна Ричкова!

 

Вона і тут наведе порядки толкові

по законах справедливості і добра.

Для України, Боже, збережи Тетяну Ричкову,

героїню рішучу, безстрашну Мадонну Дніпра.

 

2016

 

_____________________________

Реквієм

 

 

Ти так любив любов, ти так любив кохати,

як серце рветься від жалю.

Ти чуєш, друже мій, ти чуєш, брате,

як тихо пада сніг,  як я тебе люблю…

 

На Полі Красному, на полі

лежать бійці АТО рядком.

На цвинтарі на Краснопольськім

лежить мій друг, притрушений сніжком.

            

2014

 

________________________________

 

ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ – 200

 

І сонечко зійшло,і радість промовляє:

«Тараса з ювілеєм привітай!» 

Але кремлівський карлик зазіхає

на Крим, на рідний український край.

 

Вслухаймось в Кобзареве Слово нині!

Небесна сотня на підмогу кличе нас. 

«Рятуйте Крим, пильнуйте Україну!» –

ось що сьогодні каже нам Тарас.

 

Березень 2014.

 

_________________________

 

 

 

ПРОТИЛЕЖНІ МАРШРУТИ

 

 

Кулі й кров, у небі «гради» виють,

липень чотирнадцятого зойкнув.

Молодий хлопчина з Коломиї

кинув все й подався на війноньку.

 

Потягом до Києва дістався,

де не був до цього він ніколи.

Журно на Хрещатик роззирався,

умивався хвилями дніпровими.

 

На вокзалі підійшов ровесник,

«Закурить найдьотся? – питає. –

Всьо дастало, і ловіть там больше нє фіг,

Нам бандєровци всє нєрви істрєпалі».

 

Не заладилась розмова у хлопців,

гасли цигарки, хмурніли лиця.

Один їхав на Донбас добровольцем,

другий драпав із Донецька в столицю.

 

 

__________________

 

МОЛИТВА ПРО УКРАЇНСЬКЕ НЕБО

Я так її, я так люблю

мою Україну убогу,

що проклену святого Бога,

за неї душу погублю!”

(Тарас Шевченко)

Боже, закрий нам небо

від ворога-москаля!

Нам стільки вогню не треба,

від нього вже стогне земля.

Нам стільки смертей не треба,

зруйнованих доль і хат.

Боже, закрий нам небо,

бо знов скаженіє кат.

 

Я не прошу у НАТО,

його не послуха ворог.

Благаю я Божу Матір:

«Покрий нас своїм омофором!»

 

Архістратиже Михайле

і всі Небеснії сили,

уклінно і слізно прохаю:

«Закрийте небо над Києвом!

Над Бучею, над Ірпінню,

над Харковом, над Дніпром,

хай нам з Висоти повіє

Божим теплом і добром!»

 

Ворог глумиться, ганебно

плюндрує душі і храми.

Боже, закрий нам небо! –

плачуть малята і мами.

 

Хай не розквітне квітка

цієї страшної весни,

аби лиш не снилися діткам

ці гобліни, пси війни.

І пташці вертати не треба

із вирію в Україну,

поки не закриється небо,

бо спалить собі вона крила.

 

Ворог нічим не гребує,

калічить, вбиває, стріля.

Боже, закрий нам небо

І відверни москаля!

Невже ж тобі байдуже, Боже,

до України, до нас,

невже пролунає прокляття,

яке обіцяв Тарас?

 

Готова закласти душу

вже чортові й сатані

і слово своє не порушу,

щоб покласти кінець війні.

Боже, чи є ж в тім потреба,

щоб люди втратили Віру?

Боже, закрий нам небо,

пошли нам волі і миру!

 

Дніпро,

6 березня 2022р. 11-й день війни

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!