БАТЬКІВЩИНА
Соняхова пісня
стелиться за вікнами,
задзвенить бджолино,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
погука в поля.
Скільки б не дивились,
все ніяк не звикнемо
до краси твоєї,
матінко-земля.
Соняхова стежка,
де і пил, мов золото,
і співуче диво –
жайвір угорі…
Це не відібрати
і не приневолити,
як не пригасити
полум’я зорі.
ВІЙНА
І знов війна. Звичайне слово
Із глибини тисячоліть.
«Брат» «братові» вдяга окови
І зазіха на цілий світ.
Мільйони шлють йому привіт,
Осанну мілітарній силі.
Та тільки в світовій могилі
Чигає місце і на них –
Дурних?
Сліпих? Недальновидних?
Пояснить це майбутній день,
Якщо лишиться співбесідник
Хоча б один з-поміж людей.
Бо там не виросте й трава,
Де пройде третя світова.
А що ж Європа? Не дріма.
Стурбованість, як стяг, трима.
Товче Європа воду в ступі:
Чи бути на коні, чи в дупі?
А Україна? Не вмира.
Реве стоголосом Дніпра,
Лупцює в пику москаля
І в пекло гарно відправля.
Плането, істину пізнай:
Це третя світова війна.
Підстав-но плечі Україні –
Не будеш гнити в домовині.
РУСКІЙ МІР
Москва слезам не верит, она кровушки жаждет
(Найпопулярніше російське прислів’я)
Коли в руїнах від ракет крилатих
Конають українка із дитям,
Регоче москалева сука-мати:
«Мочи їх, сину, всіх без каяття!»
Коли стогнала Буча від насилля
І крик дівочий падав у траву,
Дружина орку радила й молила:
«Ґвалтуй їх, муже! Засівай москву!»
Як наше місто на коліно стане
Перед Героєм, що поліг в боях,
Безбожно залиша москаль поганий
Своїх убитих, як яке сміття.
Іде москаль по всіх дорогах світу,
Грабує, убиває, сіє страх.
Ще й Господа зове собі за свідка,
Що він борець за мир, сіяч добра.
І що воно за нація безгласа,
В їх жилах совість навіть не шумить.
Нема у них ні голосу Тараса,
Ні Стусової честі ні на мить?!
Хто сіє смерть і має душу чорну,
Тому до пекла шлях без вороття.
Гори вогнем, Московіє потворна,
Бо ти не маєш права на життя.
РУСКІЙ БЄСПРЄДЄЛ ТА ЙОГО УДЄЛ
Взяли собі нахабство за чесноту
І лізуть, лізуть у чужі краї.
Ну де таку ще стрінеш ти мерзоту,
Що все на світі визнає своїм.
Та й допекла Московія планеті
Брехнею, дикістю, що ллються через край.
Усяк, хто має серце і кебету,
До пекла вражих орків посилай!
Московія, мов ракова пухлина,
Повзе й повзе по світу без кінця.
Хірурга звати просто: Україна.
І місія така їй до лиця.
ВЕЛИКОДЕРЖАВНА КОЗА
Все покажем! Тілько дайте
Себе в руки взяти…
Т. Шевченко
«Я – коза-дереза,
Владарка на світі.
А ти, сябрику мій,
Чому непривітний?
Віддай свою трубоньку,
Трубоньку-голубоньку,
Віддай свою мовоньку,
Бо скручу головоньку.
Чуєш мою пісеньку?
Йди-но у колисоньку –
Я в ній старша-старшенька
(Вавилонська башенька!).
Будемо в союзику
Слухать мою музику.
А як ні, то слізоньки
Ти проллєш од кізоньки –
Ніжками затопчу,
Хвостиком замету,
Тут тобі й смерть!»
«Я – коза-дереза,
На весь світ багачка.
А ти, хохлику мій,
Чом такий невдячко?
Все ж роблю для тебе я,
Ані чим не гребую,
Йди-но у колисоньку,
А то дам по писоньку.
Будемо в союзику
Слухать мою музику.
Віддай свою мовоньку,
Бо скручу головоньку.
Двоязиччям задушу,
Маяченьки погашу,
Тузлоньку відберу,
Севастополь відберу,
Кримчичок відберу,
І Донбасик відберу,
І Кривбасик відберу,
Усе чисто відберу –
Тут тобі й смерть!»
Тільки щось у кози,
В огидної дерези
Та пішло не так.
Бо женуть її ординців
Наші славні українці
Громами атак.
Будеш знати, козо грізна,
Що сусіди в тебе різні.