Ігор Павлюк. «В небі привид Мамая»

263

МАМАЙ

 

Битва.

Рано темніє.

В полі – привид Мамая.

Він вмирати не вміє.

Він між пеклом і раєм.

 

То співає, то б’ється,

То сміється, то плаче,

Як поранена птиця,

Характерник козачий.

 

Шрами навхрест у нього.

Семиструнна шаблюка.

Щось у ньому від Бога,

Щось у ньому від крука.

 

А кругом, на деревах,

Одноразові гнізда,

Пінопластові леви

Мерседесами їздять.

 

Він чужий цьому світу.

Він сильніший за нього.

Його зірка ще світить

На безсмертну дорогу.

 

І сміються людиська,

І кар’єру клепають.

 

Темно.

Вітряно.

Слизько.

В небі привид Мамая.

 

 

«БРАТАМ»

 

Від болю – горілка…

Із болю – пісня.

А в пісні – і щем, і бунт.

Це – прірва.

До неї прийти не пізно,

Почувши Божу трубу.

 

Я мрійно біжу

По хмаринах білих

У друге дитинство аж.

Апостоли так по сльозині бігли…

Маловір’я.

Мандраж.

 

А ще ця відраза до віршів.

Голо.

Костильно дзвенять слова.

Браття московські,

Ви ж не «моголи».

Як зрозуміти вас?..

 

Я ж вас… та я вам…

Ну що ж ви… гади?..

Я знаю, не ангел теж…

Спалили, як «фріци»,

Мою сільраду

І про любов галдите.

 

У спини стріляєте

Сито й підло.

 

У вас же Поети є!..

Літає печаль на модерних мітлах,

Криваву «пальонку» п’є.

 

В семи поколіннях

Хтось вити буде

Про ваш братовбивчий шал.

Я знаю, між вами є також Люде…

І їх мені тихо жаль.

 

Із болю – горілка…

З горілки – пісня.

А в пісні – і щем, і бунт.

Це – правда.

До неї прийти не пізно

Під шосту Божу трубу.

 

ОСІНЬ ЧАСУ

 

Лід від крові потеплів надовго.

Зайчику мій, братику, війна!..

Світ танцює на могилі Бога –

Бо душа у світу

Кам’яна…

 

Ой, чиї ми, люди, ой, чиї ми?

Дикі ми, первісні назавжди.

Чуєте, як тонко і чаїно

Плаче доля нашої мети?

 

…Осінь часу.

Клени грають в карти.

Два кущиська ріжуть гопака.

Дощ сміється.

В синьої канарки

Юна смерть заснула на руках.

 

А поет – небажана дитина.

Він, як пташка, миється крильми.

 

Відламаю німба половину…

На, природо, –

Коней накорми.

 

 

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!