Лютуєш, враже? Як не біснувать?
Чекав на «просім мілості» і «здрастє»,
Натомість маєш того «Кузьки мать»,
Що б’є по «мордє» й каже: «Нєх… шастать!»
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Та спершу ти себе «освободи»,
Мерзенний рабе, що з тавром на лобі!
Тебе, поріддя лютої орди,
Клеймує сам диявол ще в утробі!
Тож не ганьбися, не сміши людей,
«Без задніх ноґ» – давай – мерщій до раші,
Тебе й собака навіть не знайде,
Як ми сипнем березової каші.
Так, так! Бо вже накрився твій тріумф –
Чи мідним тазом, чи фанерним танком.
Ти всьому світу виставив на глум
Своєї бутафорії портянки!
м. Миколаїв