Галина Чернієнко. «Розчавлена у Бучі, Ірпені чи в Маріуполі»

159

Ступор – живу чи вмерла, здохла вбита,

Розчавлена у Бучі, Ірпені чи в Маріуполі –

Несила відчувати тіла, що мить ще рухатись,

А зараз – тлін, пітьма, ніхто не дихає,

Горить земля, палає море, це в Маріуполі

Серед садів і квітів – пекло упирів?

Хто вас прислав, хто вас привів

Вбивати ненароджених і їхніх матерів?

О, Сатано! Це ти? То твоя хода похітлива?

Умри і пропади! Зникни, потворо, розчинись в землі!

Стань, ненажеро, огидним харчем хробаків!

А нам – дай спокій! Хай настане мир!

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!