“Українська літературна газета”, ч. 10 (378), жовтень 2025
ВРАЖЕННЯ ВІД НОВОЇ ПОЕТИЧНОЇ КНИЖКИ АВТОРКИ «ЖИТИ ДАЛІ»

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Талановита буковинська поетеса і журналістка, лауреатка Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша та Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», енергійна громадська діячка і невсипуща волонтерка Олена Рєпіна віддала на читацький суд свою третю збірку із оптимістично настроєним заголовком «Жити далі» (Чернівці : Букрек, 2023. 200 с.). Власне, численний загін шанувальників її творчості вже відчув естетичну насолоду від цієї об’ємної за кількістю і якістю книжки з публікацій часописів «Березіль», «Золота Пектораль», «Українська літературна газета», тримовного літературного журналу «Склянка часу» та ін., а також кількох авторитетних літературних видань, серед яких – «Антологія сучасної новелістики і лірики», антології воєнної лірики «Весна озброєна» та «Досвід війни. Українські голоси». Примітно, що поетеса постійно дбає про урізноманітнення способів спілкування з читачами, залучаючи для цього модерні види комунікації. Студія «ДивоВижа» журналістки й режисерки Людмили Мельник зафільмувала десять поезій Олени Рєпіної в артистичній авторській декламації. Відтепер за QR-кодом, вміщеному у збірці «Жити далі», можна легко знайти і переглянути відповідне відео.
Крім того, вірші, що увійшли до збірки «Жити далі», впевнено зайняли наступальні позиції на волонтерському фронті. Реалізовуючи власний авторський проєкт «Пишу_читаю_для_ЗСУ», Олена Рєпіна зібрала для потреб армії понад сто тисяч гривень. Її поетичне слово звучить у найрізноманітніших аудиторіях і на телеканалах Буковини для школярів, студентів, вчителів, медиків, митців, молодих учених, вірян різних конфесій, вимушено евакуйованих українців.
У перший рік повномасштабного збройного вторгнення московитів Олена Рєпіна, як і завше, провадила активну громадську діяльність, унаслідок чого ініціювала та у співпраці реалізувала низку культурно-мистецьких і просвітницько-патріотичних проєктів: «Сади Єднання», «Листівки з підвалу», «Календар Єдності», «Про що промовляють півонії», «Квіти для школи», «Наш джавелін і байрактар» та ін. Саме під час їх виконання і народжувалися поезії, що склали основу збірки «Жити далі».
Кожен із тих проєктів став ще й ідейно-естетичною платформою, на якій поєдналися творчі програми митців різних жанрів. Так, окрім уже згаданих відеопоезій, що постали у співпраці зі студією «ДивоВижа», особливу увагу привертають ілюстрації до книжки «Жити далі» – графічні замальовки Тетяни Даниленко, художниці з Харківщини, яка провела 61 день у підвалі, ховаючись від рашистських обстрілів її рідного містечка Старий Салтів. Щоби пригасити гострий душевний біль, мисткиня, прибувши на Буковину, провела сеанси власної арттерапії, створивши серію малюнків із 61 листівки. Кожна з них, перейнята оптимістичним світобаченням, ілюструє не відчуття тривоги й душевних страждань, а наймиліші епізоди із дитинства, юності, молодості, творчого життя і вражень від Букового краю. У такий спосіб художниця не лише притлумила свій стрес, спричинений війною, а й продемонструвала таким же стражденним, як вона, власний досвід боротьби за життя в екстремальних умовах. Проєкт «Листівки з підвалу» Олена Рєпіна презентувала спільно з Чернівецьким обласним художнім музеєм у залах цього мистецького закладу. Тож дуже знаково, що й поезія збірки «Жити далі», і малюнки «Листівок з підвалу» злилися воєдино в одній книжці, адже, випромінюючи життєвий оптимізм, торкнулися спільної теми – теми перемоги світла й добра над темрявою і злом війни.
Збірка поезій «Жити далі» – то переконлива своїм змістом оптимістична відповідь на загрозливі виклики нашого ковідного і воєнного часу. У ній не йдеться ні про смуток і біль, ні про жах і розгубленість. Своєю багатогранною тональністю вона утверджує радість життя, славить кожну його мить, возвеличує силу спротиву і людське стремління до волі й перемоги. Показовими з цього погляду видаються рядки, що стали своєрідним вступом до всієї книжки:
А знаєш, іще не набридли
Ні осені, ані весни,
Іще не втомилися крила,
Не всохли зі спраги весла,
Іще не пожовкли мрії,
Не вичахла міць у жита –
Ще ранок фарбує вії,
І хочеться спрагло жити!
Як і попередні збірки «Всміхнися, жінко» (2018) та «…До ранкової кави» (2021), так і нова книжка «Жити далі» (2023) засвідчила самобутність і цілісність поезії Олени Рєпіної і у виборі тем, і у їх стильовому оформленні, і у структурній гармонії. Індивідуальна творча манера поетеси позначена вишуканим літературним смаком, акуратністю й елегантністю у ставленні до слова, прагненням до абсолютної точності у віршовій організації твору, побудованого за канонами класичної естетики. Потужний життєлюбний і життєствердний порив її поезії різко протиставляється агресивним намірам зловорожих сил, які у своїй лютій несамовитості замислили зруйнувати усталений світовий порядок.
Лірична героїня Олени Рєпіної – сучасна молода жінка, душа якої прагне «ніжності й краси», цілковитої повноти щастя у своєму споконвічному призначенні доньки, дружини й матері. Вона із тих українських жінок – «красивих, наче зорі, ясних, як Божий ранок», із тих, «що небом котять сонце», «гоять світу рани» і «наперекір недолі тримають небеса». Вона, «тендітна, сильна і велична», стала на «чорну рать» проти сатанинської «навали болю і біди», адже її «сутність щира – це Україна і Земля». Немає сумніву в тому, що образ ліричної героїні – то й образ самої поетеси, вольової жінки-життєлюба, відданої національним ідеям і загальнолюдським цінностям. Власне, у цьому й полягає сенс її життя та поетичної творчості. Її щирі й відверті одкровення, як, наприклад, у поезії «За мить», народжуються з глибокої віри і безмежного довір’я до Творця, за істинами якого вона вивіряє власні дії:
Ми з Тобою знайомі давно, позаяк – не чужі:
– Я хоч трохи зробила Тебе щасливішим, Боже?
Для Олени Рєпіної Бог – виразник абсолютної справедливості, безмежної любові, досконалості й гармонії. Тому з цілковитою щиросердістю вона, творець прекрасного, у вірші «Ким ти насправді був?» звертається до Нього з короткою молитвою, співзвучною з проханням благословити її на подальшу творчість:
Тримай мене, Боже, і посестру, і побратима,
І навіть, якщо зачепив тектонічний зсув,
Не дай, щоб загасла довіра і вичахла рима…
Розділ «Афірмації», яким відкривається чотирикнижжя «Жити далі», покликаний у межових ситуаціях нашого до краю напруженого сьогодення створити позитивну психологічну установку, додати кожному життєвої енергії і творчої наснаги, сповнити людські серця безмірною любов’ю до Божого світу. Бо, як пише Олена Рєпіна, «світ наш так задумав Сущий, / Щоб все вертало до Життя» (вірш «Сонцестояння»). І в такі моменти неймовірно важливо, щоби хтось сторонній, по-філософськи розважливий, відкрив або й просто пригадав усім, притому в чудовому поетичному оформленні, одвічно мудрі істини про радість жити. Так, як це резюмує Олена Рєпіна у віршах «День», «Щастя» та ін.: «Насолоджуйся кожним буднем – ти є на світі!!!»; «Допоки є хоча би день – / Є все для щастя!». При цьому слід додати, що така поезія зворушує не лише оптимістичною настроєвістю, а й ліричною пісенністю, виразним карбованим ритмом, як, наприклад, у вірші «Літо»:
В твоїх обіймах тану і тону,
Тобою міряю свої літа до літа,
Уклін доземний за красу земну
Тобі, буденний небуденний світе!
В тобі усе для щирості і щасть –
Любові з денця і по самі вінця!
В тобі причетність до усіх причасть –
Усе-усе, щоб дати крила жінці!
У розділі «Афірмації» на окрему увагу заслуговують цикли «Меандр» і «Вівальді». Перший із них символізує безкінечність буття, славить родинні цінності, які навіть у найчорніші дні допомагають жити й берегти найкращі людські якості. А другий представляє своєрідний місяцелік із домінуванням пейзажної лірики, образи якої проросли з народної обрядовості. Зачарована красою світу, натхненна настанням сонячного ранку, що символізує початок світлої смуги, чогось особливо жаданого в житті людини, поетеса піднесено й урочисто закликає «вклонитися за все Святому» (вірш «Снігу»).
Наступні розділи книжки «Жити далі» – то своєрідна тріада, яка у різних тематичних і жанрово-стильових виявах розкриває безпосередні реакції авторки й волонтерки на наші трагедії, втрати й перемоги після першого року повномасштабного вторгнення московитів. Зокрема, вірші розділу «Рефлексії війни», що подані у формі своєрідних поетичних хронік у супроводі цитат з офіційних повідомлень і виступів світових політиків, викликають у читача різні емоції і водночас надихають думкою про те, що більшу частину шляху до бажаної мети ми пройшли, зумівши вистояти, а отже, зможемо й перемогти ненависного ворога.
Третій розділ «Псалми боротьби» народився упродовж перших 200 днів війни, коли активно діяла заснована поетесою онлайн-платформа «Молитовна сотня». Завдяки їй з 24 лютого до 11 вересня 2022 року кілька сотень людей почергово молилися за Україну, внаслідок чого колективна молитва, не перериваючись ні на хвилинку, тривала 4800 годин. Адже, як закликав апостол Павло в Першому посланні до солунян, «безперестанно моліться». На основі таких безпрецедентних прикладів відданості й вірності своїй країні простих українських громадян постали унікальні молитви – поезії-обереги на захист наших воїнів, віршовані трансформації різних біблійних образів і сюжетів, а також молитовно-поетичні роздуми на теми Святого Письма. Бо молитви, переконана поетеса, «не зникають у Бога», вони «проростають крокусом (крокус – символ надії, відродження і щастя. – В. А.) навесні, / Як зерно з пірамід, / Як потреба душі у Бозі», / «Як чекання з війни, / Як упевненість в Перемозі».
Щемливим звучанням вирізняється цикл «Своїм», звернений до тих історичних і політичних фактів спільно пройденого шляху, які здатні об’єднати українців різних регіонів нашої держави. У вірші «Про найважче», актуалізуючи біблійну мудрість про злобу помсти й ненависті між синами одного народу, поетеса проголошує:
Ми – велика рідня на дарованій Богом землі,
Наша єдність потужно наповнює вічні турбіни,
Не дамо ані шансу для ворога в лютому злі,
Ми потрібні усі Україні!
Четвертий розділ «Мантри перемоги» звучить чи не найоптимістичніше в усій книжці «Жити далі». Кожен його рядок сповнений енергією найбільшої духовної і фізичної сили – Віри, яка додає впевненості в Перемогу, піднімає бойовий дух і мотивує на героїзм задля досягнення великої мети.
Божі істини, закладені у Святому Письмі, складають основу світобачення і світовідображення Олени Рєпіної. Її творчий доробок функціонально різноманітний на біблійні образи-символи, які слугують еталоном тих морально-психологічних проблем і завдань, які постають перед нинішнім суспільством і його духовною культурою. Формально-змістова ефективність використання старо- та новозаповітного ідейно-образного матеріалу визначається також його загальновідомістю, що дозволяє порівнювати й поєднувати універсальні категорії та смисли з конкретними виявами національного соціодуховного контексту. З цього погляду особливо показовим видається вірш «Про праведного Йова», ідейно-смислова спрямованість якого накладається на реалії української дійсності, возвеличуючи сучасних достойників у їхній вірності сакральним цінностям, бо «Господь був для Йова – все!». З позицій цих осяйних і щирих одкровень приймаємо життєстверджуюче Слово поетеси і разом з рядками її вірша сповнюємося світлом безмежної віри:
Настане день,
І на вершечку груші
Запалить сонце вранішній маяк,
І Бог пошле нові слова у душу,
І щирих друзів, без яких – ніяк.
Розв’яжуться болючі протиріччя,
Від зáгадок віднайдуться ключі,
Заквітнуть віражів круті узбіччя,
І Янгол посміхнеться на плечі…
Володимир Антофійчук,
доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури ЧНУ ім. Ю.Федьковича
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.