“Українська літературна газета”, ч. 17 (335), 2 вересня 2022
Автор цієї збірки – Олександер Шугай, колишній командир танка. Служив у радянській армії на території Східної Німеччини, так званої НДР. Саме тоді, в середині XX cт., світ опинився перед загрозою Третьої світової війни, коли кремлівські авантюристи, потрясаючи ядерною зброєю, звели Берлінський мур, а згодом влаштували карибську кризу.
І як тут не згадати вікопомні, точніше віроломні події, що настали потім: напад СРСР на Чехословаччину (перед цим була Угорщина), Афганістан… Не кажемо вже про епізодичні, відкриті й приховані, збройні втручання московських імперіалістів у різних найвіддаленіших куточках планети, тобто скрізь, де ввижається зона їхніх інтересів. Самодостатній, облаштований цивілізований Захід, на жаль, це нічого не навчило. Хоч там були й видатні державні діячі, яким на короткий час удавалося дещо вгамувати, притлумити загарбницькі апетити Москви – заволодіти всім світом, принаймні більшість народів тримати під своєю імперською п’ятою. А сталося так через те, що після Другої світової війни (битви коаліції держав з кривавим гітлеризмом) тоталітарний московсько-комуністичний режим, який навіть співпрацював з останнім (гітлеризмом), допоки й сам зазнав нападу, зрештою не був покараний та засуджений на загальнолюдському рівні так, як режим нацистський.
У нинішньому ж, XXI ст., після довгоочікуваного й безславного кінця імперії зла – СРСР (уперше, як відомо, імперська Росія розпалася внаслідок революції 1917 року, коли постала Українська Народна Республіка, потім – після здвигу народів 1991 року, коли Україна відновила свою незалежність), спадкоємці кремлівського мракобісся, насамперед Володимир Путін, знову почали погрожувати всьому світові, напавши, зокрема, на незалежну Україну. (Перед цим агресії були піддані Республіка Ічкерія, котра втратила свій суверенітет, незалежна Грузія, Молдова). До речі, всі «завоювання» Москви, як, скажімо, Східна Німеччина з «непорушним» берлінським муром, Чехословаччина (Чехія і Словаччина), Польща, Угорщина та інші європейські країни, кінець кінцем звільнилися від московського ярма і тепер перебувають у Європейському Союзі та НАТО – саме там, куди прагне (і виборює право!) всім своїм героїчним існуванням Україна…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Ще в серпні – вересні 2014 року, тобто на початку російського вторгнення (анексії Криму та захоплення східних земель Донеччини й Луганщини), Олександер Шугай у складі творчого колективу «Кордони наші вкаже пісня» побував у військових частинах та бойових підрозділах Збройних сил України, розташованих у південно-східному регіоні. Маршрут проліг від Києва до Чернігівської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей. Нотатки цієї важливої поїздки друкувалися на шпальтах газети «Літературна Україна» та значно ширше – «Битва за Україну триває, або Слово Івана Багряного – на передових рубежах оборони і наступу» в кн. «Фундація імені Івана Багряного» (К., «Смолоскип», 2015.)
Під час незабутніх, зворушливих зустрічей із захисниками рідної землі, зокрема й тими, що в кривавих боях зазнали поранень і потрапили до шпиталю, Олександер Шугай читав поезії Івана Багряного (він, як відомо, авторитетний дослідник життя і творчості цього видатного письменника), дарував його книги, а також ділився і своїми власними враженнями та щойно написаними віршами.
Нові ж вірші Олександра Шугая на воєнну тематику з’явилися вже під час повномасштабного вторгнення рашистської орди в Україну 24 лютого 2022 року.
Перед жахіттям кривавої, досі небаченої за нещадними вбивствами, садистським знущанням над мирним населенням, масовими грабунками та руйнуванням війни, по суті, геноцидом нашого народу, здається, відступив і COVID-19 – всесвітнє лихо, що вирувало з краю в край планети, зачепивши й Україну. Отже, тема нещодавньої пандемії, без якої не можна уявити загальної драматичної картини, так само вагомо присутня у збірці «Закрийте небо!». Недарма значно ширше гострі епіграми, зачіпаючи складне політичне життя і визвольну боротьбу українського народу, друкувалися в газеті «Літературна Україна» та часописі «Дзвін».
Відгукуючись на виклики нищівного воєнного часу (перемогти чи загинути? Бути чи не бути?), Олександер Шугай небезпідставно посилається на героїчні минулі епізоди, історичні випробування нашого народу, його боротьбу за свободу в умовах співжиття із підступним північним сусідом – імперською Росією. Зафіксовані під час переживання суспільством трагічних подій, поетичні рядки і строфи нагадують своєрідний щоденник. А втім, право судити про це надаємо читачам.
Збірку «Закрийте небо!», яка щойно побачила світ, можна придбати у видавництві «Дніпро».
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/