“Українська літературна газета”, ч. 6 (386), червень 2026
Бортнікова О. Таємний приятель Джо/ оповід. Ілюстрації О. Бортнікова. – Житомир: Видавництво
ФОП Худяков О.В., 2025. – 56 с.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Є книги, які читаєш. А є книги, які тебе знаходять. «Таємний приятель Джо» Ольги Бортнікової – саме з тих, що знаходять. Знаходять у потрібний момент, у потрібну мить, коли серце стискається від напруги, коли повітряні тривоги стали буденністю, коли дитинство наших дітей розірване на «до» і «після». І саме тоді, коли здається, що слів підтримки вже не лишилося, з’являється ця книга – ніжна, щира, пронизлива – і нагадує: ти не одна. Ти не один. Хтось уже тримає тебе за руку.
Ольга Бортнікова – авторка, яка поєднала в собі два дари: дар слова і дар образу. Вона не лише написала цю історію – вона її намалювала. І це поєднання тексту й ілюстрації створює особливий, майже магічний ефект: читач не просто сприймає історію – він у неї занурюється, як у теплу ковдру зимового вечора, як у обійми, яких так не вистачає в наш тривожний час.
Про що ця книга? На перший погляд – про дівчинку Джо. Звичайну дівчинку, яка росте в турботливій, хоча часом галасливій сім’ї. Хто з нас не впізнає себе в цьому описі? Хто не пам’ятає того відчуття дитинства, коли дім – це і фортеця, і лабіринт, і сцена, де кожен день розігруються маленькі драми? Джо – підлітка, а значить, її світ балансує на тонкій межі між дитячою вірою в дива та дорослим скепсисом. Вона переживає, шукає себе, намагається зрозуміти, де її місце в цьому великому й часто непривітному світі.
І ось тоді з’являється Він – Таємний приятель. Не казковий принц, не супергерой із коміксів, не чарівник із чарівною паличкою. Він – щось значно глибше, значно важливіше. Він – той внутрішній голос, той промінь світла, та невидима рука, що приходить у найтемніший момент. Він – це віра. Він – це надія. Він – це та частина нас самих, яку ми часто не чуємо за гуркотом буденності.
Книга для дітей? Ні! Книга для всіх. Ольга Бортнікова створила рідкісний жанровий феномен – «дитячу книгу для дорослих». І це визначення, на мій погляд, абсолютно точне. Бо хіба дорослі не потребують казки? Хіба дорослі не шукають тієї самої невидимої руки, що тримає в темряві? Особливо тепер, коли Україна вже який рік живе під ракетними обстрілами, коли «шахеди» розривають тишу ночі, коли кожен ранок починається з перевірки новин – чи живі всі, кого любиш.
Ця книга – як прихисток. Як сяйво посеред темряви. Як тиха молитва, що лунає крізь сторінки й обіймає кожного, хто наважиться розкрити її. Слова авторки звучать як заклинання проти відчаю:
Іноді, коли тобі здається,
Що світ летить шкереберть,
Хтось уже тримає тебе за руку.
Чекає, коли ти його почуєш
Та побачиш.
Зазирни всередину свого серця!
Ці рядки – не просто поезія. Це – формула виживання. Це – рецепт стійкості. Це – нагадування, що навіть у найчорніші часи всередині нас живе світло, яке неможливо загасити жодною ракетою, жодним вибухом, жодною тривогою.
Особливо зворушує фінальна арка героїні. Джо, яка шукала розуміння, яка потребувала підтримки, яка відчувала себе непочутою і невидимою серед дорослого світу, – сама стає «Таємною приятелькою». Коли в сім’ї з’являється довгоочікуваний братик, вона робить найважливіше відкриття свого юного життя: справжнє щастя – не в тому, щоб отримувати, а в тому, щоб дарувати. Дарувати тепло свого серця. Дарувати увагу. Дарувати присутність.
І від цього дарування – з’являються крила. Крила віри й надії. Ті самі крила, які так потрібні кожній дитині в Україні сьогодні. Ті самі крила, які потрібні й нам, дорослим, бо ми теж інколи забуваємо, що вміємо літати.
Лист від Джо, яким завершується книга, – це геніальний авторський хід. Він руйнує четверту стіну, він перетворює читача на співрозмовника, на друга, на того самого Таємничого приятеля. «Знаєш, ще недавно я думала, що дорослі та однолітки мене не розуміють і не чують насправді. Але виявилося – іноді треба трохи уяви, трохи віри… і звісно, трохи дива, щоб знайти когось, хто розуміє тебе навіть без слів» – ці слова могла б написати будь-яка дитина в Україні. Будь-який підліток, що ховається в укритті під час обстрілу. Будь-яка дівчинка, що чекає тата з фронту. Будь-який хлопчик, що намагається бути сильним, бо «так треба».
Також хочу наголосити на візуальній складовій книги. Те, що Ольга Бортнікова є водночас і авторкою тексту, і авторкою ілюстрацій – це не просто біографічний факт. Це – художня цілісність. Коли один і той самий творець створює і слово, й образ, між ними виникає особливий резонанс, особлива гармонія, яка неможлива, коли ілюстратор лише «обслуговує» чужий текст. Тут малюнки не ілюструють – вони співають. Вони дихають. Вони доповнюють текст тими смислами, які неможливо передати словами. І це перетворює книгу на справжній мультимедійний артоб’єкт, який впливає на читача одночасно через кілька каналів сприйняття.
Не можу не сказати про те, наскільки своєчасною є ця книга. Ми живемо в часи, коли дитяча психіка зазнає безпрецедентного тиску. Війна, евакуація, розлука з рідними, втрата друзів, постійна тривога – все це формує покоління, якому потрібні особливі книги. Не ті, що замовчують біль. Не ті, що штучно створюють казковий світ без проблем. А ті, що чесно визнають: так, світ іноді летить шкереберть. Але водночас м’яко нагадують: навіть у цьому світі є любов, є надія, є невидимі руки, що тримають.
«Таємний приятель Джо» – це саме така книга. Вона не уникає реальності – вона пропонує спосіб жити в цій реальності, не втрачаючи серця. Вона не обіцяє, що все буде добре – вона обіцяє, що навіть коли недобре, ти не залишишся наодинці.
З професійної точки зору, ця книга має величезний потенціал для використання в роботі з дітьми – як педагогами, так і психологами. Образ Таємного приятеля – це блискучий метафоричний інструмент, який дозволяє дитині усвідомити свої внутрішні ресурси, навчитися прислухатися до себе, розвинути емоційний інтелект. А ідея про те, що найбільше щастя – дарувати тепло іншим – це фундаментальна цінність, яку так важливо закласти в дитинстві.
«Таємний приятель Джо»– це книга-подія. Книга-обійми. Книга-молитва. Це той рідкісний випадок, коли дитяча література піднімається до рівня справжнього мистецтва, не втрачаючи при цьому своєї доступності, щирості й теплоти. Це книга, яку хочеться подарувати кожній дитині. І кожному дорослому, який забув, що всередині нього живе дитина, котра теж потребує Таємного приятеля.
Зазирніть усередину свого серця. Він там. Він завжди був там. І ця книга допоможе вам його почути.
Щиро рекомендую.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.