Петро Білоус. «Вірші про свободу»

“Українська літературна газета”, ч. 4 (348), квітень 2023

 

 

Апостоли свободи.

Тарас Шевченко, Шандор Петефі: у 2-х томах; укладачки Уляна Княгинецька та Ірина Пархоменко. Будапешт, 2021

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

 

Ідея свободи – одна із найпоширеніших і найблагородніших ідей в історії людства. Заповітна вона й для українського народу, який перебував вісім століть під гнітом різних імперій. Славні сини українського народу боролися й помирали за  свободу. Ця боротьба триває і нині в нових історичних у мовах, у горнилі російсько-української війни.

Волелюбні мотиви, героїка священної боротьби за незалежність властива як фольклорній, так і літературній творчості українців. До нашого часу дійшли народні пісні і думи про козацьку звитягу. Ми і досі захоплюємося пристрасним словом Тараса Шевченка, у творчості якого образ свободи є провідним. Великий Кобзар писав про волю та прагнення українського народу до свободи. Але й нині йде запекла боротьба. І такі апостоли свободи є в кожної нації, зокрема і в угорців, які шанують співця волі та справедливості Шандора Петефі.

У післямові до двотомника укладачки резонно зауважують, що  «в минувшині чи не кожної нації є доленосна постать – людина, яка силою духу і самим своїм життям змінює історію, яка, бувши плоттю від плоті народу, веде його за собою до змін, до свободи, запалює серця сучасників жагою боротьби і лишає по собі довічний, незабутній слід у пам’яті нащадків. Людина, що стає символом нації, та, чиє ім’я першим падає на гадку, коли йдеться про певний народ, певну країну. І не випадає дивуватися тому, що зазвичай ця постать – поет. Важко переоцінити силу, потужність і міць поетичного слова. Воно запалює і кличе, благословляє і проклинає, бореться і молиться. Поезію не можна замкнути в казематах, її не кинеш за ґрати, вона живе, навіть коли гине поет, живе в майбутньому, яке сама ж і створює».

Обидва борці за свободу жили і творили в один історичний час, який кликав до високої місії визволення їхніх народів з-під вдали імперій. Про Тараса Шевченка українці знають багато: і біографію, і твори, і соціальну роль, і велику драму кріпака, котрий добувся волі, але все життя боровся за те, щоб і його співвітчизники її здобули, бо найзаповітніша його мрія – вільна та незалежна Україна. Шандор Петефі – угорський поет і революційний діяч, один з ідейних натхненників національно-визвольного руху Угорщини. Народився 1823 року. У п’ять  років Шандор пішов до школи, а вже у п’ятнадцять – знав декілька мов. Шістнадцятирічним, не маючи з чого жити, вступив на службу до армії, згодом звільнився через хворобу. Був талановитим перекладачем, одним із керівників революційного повстання в Пешті під час угорської революції 1848-1849 рр. У 1849 році загинув у бою. Йому було всього 26 років.

Долі Шевченка і Петефі не перетиналися, але суголосність віршів, надій, прагнення волі та любов до своїх народів єднають міцніше, аніж земні стежки. Їхнє життя минало на тлі революційних подій у Європі – «весни народів» (1848-1849). Обидва зазнавали утисків від панівних режимів, що поневолювали угорський та український народи. Поети мислили себе хранителями історичної правди, були носіями ідеї про боротьбу за свободу і справедливість, ідеї, яка живе в пам’яті людей, яка гартується і обирає, надихає найдостойніших синів – воїнів. Імперська влада прирекла на страждання обох, зрештою убила їх, проте не змогла вбити їхнє пророче, поетичне, натхненне слово. Їхні вірші стали зброєю, яка піднімала на боротьбу за волю не одне покоління, бо мрія про свободу, високе прагнення свободи, державності і незалежності визначали шлях українців та угорців.

Укладачки відібрали для двотомника найхарактерніші з погляду відображення боротьби за свободу вірші обох поетів. Перший том складають вірші Тараса Шевченка: «Мені однаково, чи буду…», «Сон», «Кавказ», «Розрита могила», «Холодний Яр», «Гайдамаки», послання «І мертвим, і живим», завжди актуальний «Заповіт» та інші. До другого тому увійшли вірші Шандора Петефі у перекладі Леоніда Первомайського: «Я мадяр», «Відкрий мені дорогу, доле», «Війна приснилася мені», «Битву я на думці маю», «Годі!», «Від імені народу», «1848», «Встань, мадяр, на клич вітчизни», «Революція», «Патріотична пісня» тощо. У цих творах яскраво і виразно відображена національно-визвольна боротьба українського та угорського народів, а тональність віршів – піднесена, активна, натхненна.

Це видання примітне тим, що  твори обох оспівувачів свободи подано ще й шрифтом Брайля, тобто воно має інклюзивну вартість, адже сприяє ознайомленню з полум’яною поезією Шевченка і Петефі людей, які мають слабкий зір або втратили його. Є щось символічне у цій видавничій пропозиції.

Задум двотомника і його видання стало можливим завдяки українській громаді в Угорщині. Тепер ця громада значно виросла, адже через війну в Україні немало українських громадян виїхали за кордон, стали вимушеними біженцями. Є сподівання, що книги, упорядковані Уляною Княгинецькою та Іриною Пархоменко, привернуть увагу наших земляків, нагадають їм палке слово Шевченка та ознайомлять із вільнолюбною поезією Петефі.

 

Петро БІЛОУС,

доктор філологічних наук, професор

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.