Людмила Гуцалюк. «Калейдоскоп пам’яті» : генеалогія, есеї. Київ, видавництво «Щек», 2022. 604 c.
“Українська літературна газета”, ч. 1 (345), січень 2023
Пам’ять роду. Сьогодні ці слова стали частовживаними, майже затертими. Вони ковзають по нашій свідомості, буває, не залишаючи сліду. В гонитві за суєтним, повсякденним благополуччям, за лаврами переможців, нам немає коли спогадувати не те що своїх пращурів до п’ятого коліна, а, дай Боже, хоч до другого. Особливо у великих містах, серед корінних городян слабшають родинні зв’язки, слабшає пам’ять про своїх родичів у третіх чи четвертих. Сільські мешканці трохи більше тримаються свого роду, принаймні на сьогодні його старша частина, бо дух міграції зачепив переважно молодших. Та й то – не до писання, пам’ятати б, куди хто розлетівся з того гнізда.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Тому-то, коли натрапляєш на художнє письмо мемуарного характеру, а особливо мемуари родинного плану, мимоволі відчуваєш повагу до автора хоча б за те, що він хоче пам’ятати, хоче через пам’ять свого роду передати отой дух минулого нашої ж таки з вами України.
Сам факт, що книжка Людмили Гуцалюк «Калейдоскоп пам’яті» вийшла друком у воєнному 2022 році, є знаковим явищем. Саме в часи лихоліть гостріше аналізується зроблене і пережите, складаються реєстри добрих справ та окреслюються плани на майбутнє, переоцінються здобутки й підраховуються втрати. Тим приємніше, що така робота з’явилася, з’явилася всупереч усталеним жанровим нормам і традиціям, бо й справді – книжка Людмили Гуцалюк стоїть осібно в сучасному книжковому світі.
Воно й не дивно, адже впродовж багатьох десятиліть нас привчали до думки, що виняткове право на написання спогадів та мемуарів мають, як правило, партійні керівники вищого рангу, воєначальники, політики, герої праці, яким або ж робили літературний запис від їхнього імені, або ж вони самі ставали об’єктом написання (серія «ЖЗЛ», численні літературні збірники, присвячені певній видатній особі). Всі інші – то сіра маса без роду й племені, у якої адреса «не дом и не улица», а «Советский Союз». Ба більше, робилося все можливе й неможливе, щоб стерти з пам’яті все національне.
Тим приємніше, що на цьому тлі вряди-годи, та все ж з’являються речі оригінальні, писані не для «формування суспільної свідомості», не для «оболванивания масс», не для того, щоб облити чорною фарбою все, що «колись було за тоталітаризму», як це модно нині робити.
Книга, здавалося б, родинна. Так воно, по суті, і є. Але, гортаючи сторінку за сторінкою, вчитуючись у ці відверті та нелукаві розповіді, ловиш себе на думці, що це більше ніж життєпис одного роду.
Особливостями цього видання є використання авторкою взаємозв’язків історії роду зі сторінками (зокрема, не поширеними і до певного часу закритими) історії України, підтвердження національної самобутності та неповторності українського Полісся та Поділля, збереження у майстерно виписаних діалогах автентичності мови (говірки) конкретного регіону, детальний опис тогочасного побуту і предметів ужитку, звичаїв та обрядів, місцевості, природи, наведення текстів старовинних пісень, частівок, примовок.
На прикладі своїх предків Людмила Гуцалюк змалювала випробування, які випали на долю українського народу за часів радянської влади, вплив ходу історії та подій на життя конкретних людей. Яскраво, болісно зображено жахіття війни.
Авторка здійснила величезну роботу з розшуку архівних матеріалів, доповнила світлинами, спогадами та створила своєрідне генеалогічне дерево свого роду.
У давніх слов’ян-язичників пращуром усього пантеону богів (після Білобога й Чорнобога) вважався Род. Род, родина, рідня… Корінь, якого не винищити, не згубити. Як у пісні – «без коріння сохне все живе». Тож треба пам’ятати, звідки ти й хто ти, хто твої предки і хто живе поруч із тобою, з ким ти переплівся гілками. І так занадто «Іванів, що не пам’ятають роду».
Хай же книжка Людмили Гуцалюк «Калейдоскоп пам’яті» – це потужне чисте джерело – струмує і дає змогу й іншим подумати про власний рід.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/