Рецензія на колективний роман-печворк «The Mysterious Ten II» («Містична десятка II»)
ТВОРЧИЙ ДВОБІЙ
ЗБІРНА КОМАНДА ЛІТЕРАТУРНИХ РЕКОРДСМЕНІВ УКРАЇНИ
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Рецензований твір «The Mysterious Ten II» є прикладом порівняно нового для української літератури жанрового різновиду – роману-печворка, створеного колективом із понад тридцяти авторів у межах творчого двобою. Кожен розділ написаний окремим автором чи авторкою, проте всі частини об’єднані наскрізним сюжетом – подорожжю групи туристів маршрутом «Містична десятка», що охоплює десять містичних локацій України.
Актуальність твору визначається кількома взаємопов’язаними чинниками. По-перше, роман репрезентує популярний у сучасному світовому літературному процесі формат колективного письма (collaborative fiction), який активно розвивається в умовах цифрової культури завдяки літературним спільнотам, платформам спільного письма та мережевим творчим проєктам. Досвід інтеграції великої кількості авторських голосів у межах єдиного художнього тексту становить інтерес для сучасного літературознавства, зокрема в аспекті осмислення феномену колективного авторства та новітніх моделей літературної комунікації.
По-друге, роман активно актуалізує український культурно-історичний простір. Реальні географічні локації – Підгорецький замок, Сумщина, Хмельниччина, Тернопільщина, старовинні фортеці, підземелля та інші пам’ятки – функціонують не лише як місце дії, а як повноцінні художні хронотопи, у яких історична пам’ять поєднується з фольклорно-міфологічними уявленнями. Такий підхід сприяє популяризації української культурної спадщини та формуванню інтересу до національного історичного простору.
По-третє, жанрова модель роману ґрунтується на синтезі містичної, пригодницької, детективної, романтичної та фантастичної складових, що відповідає тенденціям розвитку сучасної масової літератури та забезпечує багатовекторність читацького сприйняття.
Композиційна організація твору заслуговує на окрему увагу. Обрана авторами модель колективного роману-печворк, у якому кожен розділ присвячений окремій локації та створений іншим автором, дозволяє поєднати автономність окремих епізодів із цілісністю загальної сюжетної конструкції. Наскрізна історія подорожі виконує інтеграційну функцію, забезпечуючи композиційну єдність попри зміну індивідуальних авторських манер.
Жанрова специфіка роману полягає у поліфонічному поєднанні різних моделей містичного наративу. У тексті взаємодіють елементи готичного роману, детективу, фентезі, легендарно-фольклорної традиції, наукової фантастики та пригодницької прози. Така жанрова багатошаровість розширює художній потенціал твору й демонструє різноманітність сучасних способів інтерпретації української містичної традиції.
Поетика твору характеризується динамічністю сюжетного розвитку, активним використанням діалогічного мовлення, швидкою зміною просторових локацій та поєднанням елементів гумору, напруження, містики й романтичної інтриги. Незважаючи на множинність авторських стилів, роман зберігає достатній рівень художньої цілісності та читацької послідовності.
Особливу увагу привертає культурно-просторовий вимір роману. Інтеграція реальних архітектурних пам’яток, історичних місць і локальних легенд у сюжетну тканину твору формує додатковий культурний контекст, завдяки чому художній текст виконує не лише естетичну, а й культурно-просвітницьку функцію.
Сам творчий проєкт становить значний інтерес як приклад сучасної моделі колективної літературної творчості. Координація роботи значної кількості авторів у межах єдиної художньої концепції демонструє потенціал командного письма та відкриває перспективи для подальших експериментів у розвитку української масової літератури.
Отже, роман «The Mysterious Ten II» («Містична десятка II») поєднує інноваційну форму колективного авторства із використанням національного культурного матеріалу та сучасних жанрових моделей. Твір становить інтерес як для широкого кола читачів, так і для дослідників сучасного літературного процесу, зокрема проблем колективного письма, жанрової гібридизації та репрезентації культурної пам’яті в художньому тексті. Роман заслуговує на публікацію та подальшу популяризацію як оригінальний зразок сучасної української колективної прози.
Оксана Сліпушко, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка