Олена Школьна. «Творення національної бібліографії»

 

“Українська літературна газета”, ч. 6 (374), червень 2025

 

УКРАЇНСЬКА КНИГА У СВІТОВОМУ КНИГОПРОСТОРІ

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939 : бібліографічний покажчик : [у 6 томах, 10 книгах] / НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, відділ наукової бібліографії ; уклад.: Л. І. Ільницька (керівник проєкту), Т. М. Дубова (т. 1-4), І. А. Жеваженко (т. 3, 5-6) , С. Н. Когут (т. 6), Л. Я. Кужель (т. 1-6), М. В. Мовна (т. 6), І. В. Морозова (т. 3-5), Н. А. Рибчинська (т. 1-6), Л. Т. Сущ (т. 1-2), М. А. Ільницька (Шуварик) (т. 2-3) ; передм. М. М. Романюка ; відп. ред. М. М. Романюк (т. 1-5), Л. В. Сніцарчук (т. 6).  Львів, 2010–2024. Т. 1–6.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника завершила багаторічну працю над виданням, де відображено розвиток української книги за буремну чверть століття з 1914 по 1939 рік. Цей проєкт успішно реалізував ідею створення повної бібліографії української книги в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції. Ідею підтримала Президія НАН України, що визначило діяльність відділу наукової бібліографії ЛННБ України ім. В. Стефаника на 2005–2023 роки. Результат – 6 томів, 15076 описаних книг, численні наукові дослідження. Проєкт здійснювався в рамках ширшої теми, що передбачає комплексне вивчення книговидавничого руху.

Розроблена концепція роботи над покажчиком виявилася результативною та репрезентативною. Хронологічний принцип дає можливість прослідкувати розвиток видавничого процесу у поступі та простежити певні тенденції, пов’язані з історико-культурним розвитком соціуму.

Включення до покажчика крім загальноприйнятих книжкових форм додаткового масиву – серіальних видань, календарів-щорічників, одноднівок, альманахів, статутів, звітів, звідомлень організацій і товариств, каталогів видавництв значно збагатило та розширило уявлення про діяльність української спільноти, дозволило увести в обіг значну кількість різнодруків, які мали значну суспільну вагу та свідчили про жваве функціонування різних сфер діяльності.

Достовірність підтверджена ретельним опрацюванням джерел, зокрема, вперше в українській бібліографії використані не лише каталоги і фонди академічних бібліотек України, наукових бібліотек національних університетів у Львові, Ужгороді, Луцьку, Чернівцях, а й онлайн-каталоги бібліотек Польщі, Німеччини, Чехії, наукових книгозбірень університетів Канади і США, де збереглося чимало видань, відсутніх в Україні. Опрацьовані матеріали в кінцевому варіанті звірені зі світовою бібліографічною базою WorldCat. Це забезпечило максимальну повноту.

Інформаційна цінність полягає також у максимальному описі змісту видань, це уможливилося завдяки наочному перегляду, докладному розписуванню змісту. Досить ґрунтовний опис дає добру основу для подальшої систематизації матеріалу за тематичним принципом та іншими ознаками, що буде корисним для ширшого кола фахівців з різних галузей знань та діяльності.

Класичний бібліографічний опис доповнений багатьма цікавинками, наприклад, подано: відомості про дарчі написи на книгах, автографи, печатки, екслібриси; відомості про поліграфічні особливості — назва друкарні, авторство обкладинки, наявність ілюстрацій; наявність реклами. Отже,  дослідник отримує достовірну картину з усіма деталями, які часто неможливо вкласти у стандартний опис. А все у комплексі дає цінний матеріал для дослідження шляху книги, історії формування бібліотечних фондів, вивчення міжкультурних і міжнаціональних стосунків. Такі деталі можуть стати додатковим джерелом для дослідників.

Крім власне бібліографічного покажчика вельми пізнавальні й додаткові. В іменному – тисячі імен, не варто виділяти окремі постаті, бо внесок кожного надзвичайно цінний. Покажчик місць видання містить сотні назв – від світових столиць до загублених нині сіл. Найзначніші осередки українського книговидання означеного часу: Львів, Ужгород, Жовква, Станиславів, Тернопіль, Коломия, Чернівці, Мукачево, Самбір, Яворів, Кременець, Луцьк, Берлін, Варшава, Вецляр, Відень, Вінніпег, Джерсі-Сіті, Йорктон, Каліш, Куритиба, Лейпціг, Монреаль, Нью-Йорк, Париж, Перемишль, Подєбради, Прага, Прудентополіс, Пряшів, Саскатун, Скрентон, Тарнів, Торонто, Філядельфія, Чикаго та ін.

Над проєктом працював колектив професійних бібліографів, які, крім ретельного виконання суто професійних обов’язків ще й прагнули продемонструвати гідне представництво української книги у світовому книгопросторі, показати масштаб, рівень та розмаїття української книжкової спадщини. Адже у кількавіковій історії української книги цей відтинок найменше досліджений, бо майже увесь масив видань окресленого періоду знаходився до початку 1990-х років у спецфондах.

З інших вагомих набутків колективу відділу наукової бібліографії ЛННБУ варто назвати такі цінні праці репертуарного характеру: «Товариство „Просвіта” у Львові, 1868–1939  : покажчик видань» (уклад.: Головата Л., Сущ Л., Бербека О. Львів, 1996. 580 с.; 2-ге вид. Львів, 2008. 518 с.); «Репертуар української книги, 1798–1916» (Матеріали до бібліографії : у 9 т. (упоряд., підгот. до друку та прим. Л. Ільницької, О. Хміль ; передм. і наук. ред. Я. Дашкевича. Львів, 1995–2005. Т. 1-9); «Українське видавництво» у Кракові – Львові, 1939–1945 : бібліограф. довідник» (уклад. Головата Л. Київ : Критика, 2010. Т. 1. 328 с.; 2021. Т. 2. 548 с.).

Ініаторка проєкту і його багаторічна керівниця Луїза Ільницька – бібліограф, бібліографознавець, книгознавець, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, голова Комісії з бібліографії і книгознавства НТШ, членкиня вченої ради ЛННБУ, редакторка численних наукових видань, очільниця відділу наукової бібліографії ЛННБУ упродовж 35 років, керівниця широкомасштабних бібліографічних проєктів загальнонаціонального значення. Вона розробила теоретичні та методичні проблеми створення національної бібліографії, які послідовно втілює у практику.

Виконавці: Любов Кужель (т. 1-6), Наталія Рибчинська (т. 1-6), Тетяна Дубова (т. 1-4), Любов Сущ (т. 1-2), Ірина Жеваженко (т. 3, 5-6), Інна Морозова (т. 3-5), Марта Шуварик (т. 2-3), Софія Когут (т. 6), Маріанна Мовна (т. 6). Важливу частину роботи здійснили колеги з відділу автоматизації та видавничо-редакторського відділу (Адам Ровенчак, Мар’яна Литвин, Людмила Ільницька, Вікторія Житарюк, Тарас Стефанишин, Олександра Квик). Проєкт відбувся за сприяння дирекції Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Укладачам надавали постійну допомогу співробітники відділів наукової бібліографії, україніки, рідкісної книги, рукописів, бібліотекознавства, організації фонду та книговидачі, періодичних видань та інших структурних підрозділів ЛННБУ ім. В Стефаника. На різних етапах долучалися працівники наукових бібліотек ЛНУ імені Івана Франка, УжНУ, ЧНУ імені Юрія Федьковича, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку, УКУ, НТШ, ЦДІА у Львові, державних архівів Чернівецької і Волинської областей, бібліотеки монастиря св. Альфонса у Львові, Музею Олени Кульчицької у Львові, Музею історії Коломиї, Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, «Просвіти» в Коломиї.

Кожен том містить статтю «Від укладачів» авторства Л. Ільницької, вона розлого пояснює особливості роботи над покажчиком, розкриває засади, принципи укладання та організаційні питання створення бібліографії української книги,  наголошує на особливостях джерел.

Кілька штрихів – про українську художню літературу як найзначніший чинник творення української книги. Навіть побіжний перегляд іменного покажчика дає уявлення про значну роль українських літераторів в українському книговиданні, багато з них були не лише авторами, а й перекладачами, редакторами, видавцями, літературними критиками. У переліку багато славетних імен (Іван Котляревський, Григорій Сковорода, Григорій Квітка-Основ’яненко, Панько Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Маркіян Шашкевич, Юрій Федькович, Марко Вовчок, Іван Франко, Агатангел Кримський, Леся Українка, Борис Грінченко, Осип Маковей, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь, Володимир Винниченко, Богдан Лепкий) і тих, які лише здобували популярність (Богдан-Ігор Антонич, Роман Купчинський, Петро Карманський, Василь Пачовський, Юрко Шкрумеляк, Олесь Бабій, Катря Гриневичева, Іван Зубенко, Наталя Лівицька-Холодна, Леонід Мосендз, Марійка Підгірянка, Степан Сабол (Зореслав), Федір Потушняк, Андрій Чайковський).

Українська книга презентувала та популяризувала українське художнє слово, історію літератури, літературну критику, теорію літератури, літературознавчу методологію. У покажчику дуже багато видань художньої літератури, розписаний зміст збірок поезії та прози. Є велика кількість календарів та альманахів, які теж рясніють цікавим для професійного літературознавця та звичайного читача матеріалом.

У передмові до першого тому член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Мирослав Романюк (на той час – Генеральний директор ЛННБУ), зазначив: «Мета – дослідження історії та репертуару основних видавничих центрів на території Галичини, Буковини, Закарпаття, Волині та в еміграції, діяльності книгознавчих установ, видавництв, наукових товариств, які сприяли розвиткові української книжкової культури в 1914–1939 рр… Співробітники здійснили великий обсяг робіт, щоб перевести видання із „спецфондівських” у ранг „реабілітованої літератури”… Бібліографія книги міжвоєнного періоду вводить у науковий обіг багато маловідомих видань та імен видавців, письменників, редакторів, перекладачів і художників-ілюстраторів. Бібліографія буде цінним джерелом для вивчення історії українського книговидання, розширить діапазон культурологічних досліджень…. У покажчику книга постає як явище загальноукраїнське в контексті загальноєвропейського і світового культурного процесу».

Умовна заувага, чи радше – побажання на майбутнє – розлогий тематичний покажчик, він дасть поштовх для кращої орієнтації серед значного книжкового масиву видань за певними темами для дослідників, для шукачів цікавого читання. Також величезний книжковий скарб можна систематизувати за багатьма ознаками – за видавництвами, друкарнями, серіями тощо.

Видання покажчиків, історико-бібліографічних та історико-книгознавчих праць дають необхідну для усвідомлення величі національної культури цілісну картину розвитку українського книговидавничого процесу, стають основою та джерелом для ширших історичних, філологічних та культурологічних досліджень.

Вітаємо українську спільноту з новим цінним виданням, яке утверджує українську книгу як один з наріжних каменів нашої культури.

 

Олена ШКОЛЬНА

кандидат філологічних наук, доцент

 

 

Джерела:

Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939. Бібліографічний покажчик.

https://chtyvo.org.ua/authors/Ilnytska_Luiza/

Ільницька Л. Бібліографія української книги в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині і в еміграції (1914 – 1939): науково-методичні засади створення видавничого проекту та його реалізація. // Бібліотечний вісник. – 2019. №2. – C. 16-23.

file:///C:/Users/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0/Downloads/bv_2019_2_5-2.pdf

Ільницька Л. Бібліографія західноукраїнської та української еміграційної книги міжвоєнного періоду, 1914–1939: засади створення // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Львів, 2005. Вип. 13. С. 39–51.

Вікторія Гончаренко. Українська книга в 1914-1939 роках: підпільна, емігрантська, реабілітована (рубрика «Book Forum»). 25.01.2019 // «Читомо» https://chytomo.com/ukrainska-knyha-v-1914-1939-rokakh-pidpilna-emihrantska-reabilitovana/

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматіhttps://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua

Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.