МОЯ УКРАЇНО! 100 грузинських поетів про війну. Збірник сучасної грузинської поезії. Двомовне видання. – Тбілісі: Видавництво «Мцігнобарі»/«Книголюб».- 2023. – 354 с.:іл.
У Тбілісі вийшов друком збірник сучасної грузинської поезії «Моя Україно!». Тут представлені вірші-роздуми, вірші-співчуття, вірші-звертання, створені грузинськими авторами (як знаними, так і аматорами) – відгуки на велику війну, яку принесли у наш дім ті ж вороги, які свого часу безкарно захоплювали та плюндрували і грузинську землю. Авторка ідеї, видавничого проекту та упорядниця видання – Гуліко Зумбадзе – голова Громадської організації «Тбілісі – нові ініціативи», депутат 4-го та 5-го скликань Сакребуло (Народних зборів) Тбілісі.
Ця книга – продовження видання, яке вийшло під редакцією поетки, докторки філології Тамар Шаїшмелашвілі у серпні 2022 року грузинською мовою, там вміщено поетичні, прозові та художні твори 131 автора. Більшість із них створені у перші дні й тижні війни, у соцмережах щодня публікували просякнуті болем та глибокими почуттями тексти, які виражали емоції небайдужих, були відібрані відгуки, оприлюднені з лютого по травень 2022 року. Це був жест солідарності грузинської творчої спільноти з українцями.
Гучний розголос та схвальні відгуки спонукали невгамовну калбатоно Гуліко розширити спектр діяльності та перекласти найкращі твори на українську мову. Для цього долучила до праці Рауля Чілачаву – письменника, перекладача, літературознавця, лауреата Національної премії Грузії імені Шота Руставелі, дипломата, заслуженого діяча мистецтв України, академіка Грузинської Національної Академії наук.
Пані Гуліко Зумбадзе щиро дякує всім, завдяки кому став можливим вихід книги – членам редакційної групи та авторам підрядкових перекладів Мзії Хеагурі, Ніно Арсенашвілі, Джумберу Гогрічіані, Ніно Квашілава, Гіоргі Кевлішвілі, Анатолію Лобову. Відзначає також: «Великий внесок зробив наш земляк і громадянин України пан Рауль Чілачава. Саме за його сприяння українські поети долучилися до перекладацької діяльності». Окремий глибокий уклін від неї – українцям-перекладачам, особливо вона виокремила Анатолія Ткаченка – професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поета, перекладача, літературознавця. Також з великою пошаною повідомляє, що витрати на обидва видання повністю взяв на себе один із щирих прибічників українського народу, меценат, бізнесмен, нині політик батоно Мамука Хазарадзе.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Варте найвищих похвал ошатне оформлення книги, тут вміщено 13 картин 11 художників. Обкладинка – авторства знаменитого сучасного грузинського митця Давіта Гуа (Давида Бадзагуа).
Укладачка та редактора текстів грузинською мовою Тамар Шаїшмелашвілі говорить про книгу: «Ні війні!» – це пафос збірки, яка виражає солідарність грузинського народу з Україною. Війні, яка продемонструвала світові російську жорстокість та міць українського народу. Грузинські письменники приголомшені і поділяють великий біль, який випав на сонячну й соняшникову Україну! Збірка містить сердечні переживання, підтримку та співчуття».
Редактор перекладів на українську Рауль Чілачава про нове видання каже так: «Віроломне вторгнення російської армії в Україну і скоєні нею у перші ж дні агресії звірства потрясли весь світ. На нечувану трагедію братнього народу по гарячих слідах подій з великим співчуттям відгукнулися грузинські поети. Київ, Харків, Маріуполь, Херсон, Буча, Ірпінь раптом ніби стали й їхніми рідними. Автори й організатори видання свою скромну працю присвячують героїчному українському народові та його воякам, бажають повної перемоги над ненависним ворогом і швидкого відродження рідної Вітчизни. Особливість роботи над книгою полягала в тому, що переклади готувалися через інтернет-спілкування з підрядників, підготовлених у Грузії. Особливих зусиль доклали професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Шевченка, поет та літературознавець Анатолій Ткаченко, він же виступив і співредактором перекладів. Також відзначу Віктора Мельника, Ігора Павлюка, Василя Клічака, Анну Багряну, Оксану Маїк, В`ячеслава Романовського. Усім щира вдячність».
Збірник «Моя Україно!» містить майже 130 віршів, їх перекладали двадцять поетів. Левову частку трансформував Анатолій Ткаченко, авторитетний перекладач та перекладознавець. Він українізував близько півсотні віршів більш як сорока поетів. Можна позаздрити панові Анатолію, бо тепер його раді будуть бачити гостем стільки грузинських родин. Він поділився враженнями від кількамісячної праці: «Почалося з відеозустрічі, яку ми з Раулем Чілачавою влаштували з двома групами студентів Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, освітньої програми «Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова». Наприкінці січня починався другий семестр, у якому, зокрема, читаю курс «Майстерня перекладу». Батоно Рауль запропонував мені, а я – студентам спробувати. От ми й пробували: читали, обговорювали, намагалися відтворити, шукали варіанти, змагалися… Зрештою, деякі студентські переклади увійшли до збірки. Хочу сердечно подякувати Нані Квашілава, Анатолію Лобову, Георгію Кевлішвілі, котрі в підрядниках, крім змісту текстів, приділяли увагу й формі: віршовий розмір, трансфігурація, лексичні особливості, словоперегра, примітки тощо. Це неоціненна безкорислива допомога. Щодо авторів, то за ознакою щирості, непідробної сейсмічної чутливості не можу когось вирізнити, бо це було б неправильно: усі, буквально всі вірші перейняті цими почуттями, причому в різножанрових виявах, у калейдоскопічно змінюваних ритмах, стилістичному нюансуванні, катарсисному звучанні. Тема сприяла нам. Я б навіть не назвав це роботою. Від твору до твору відчував щоразу більшу вдячність братам і сестрам, котрі так глибоко сприймають наш біль і гнів, співпереживають, виявляють солідарність, підтримку. Це була водночас і психотерапія: нас бачать, з нами дихають в унісон горді й совісні люди. Засиджувався далеко запівніч, а вранці перечитував, правив, радів і відчував справжнє творче задоволення, яке давненько вже не відвідувало. Дякую за диво співтворчості й побратимства в час, коли хитаються основи світу, коли цінуєш кожну мить».
Також слід відзначити вагомий доробок іменитого поета Ігора Павлюка (півтора десятка творів п»яти авторів), внесок знаних перекладачів Наталі Трохим, Василя Клічак а (вони переклали з десяток віршів кожен), Віктора Мельника.
Рауль Чілачава, крім редагування перекладів, сам переклав півтора десятка віршів, привів в український літературний простір 16 своїх земляків, це цінні переклади, бо зроблені з першотворів людиною, яка вільно творить грузинською та українською.
Батоно Рауль майже 55 років життя віддав Україні. Після приїзду на батьківщину у 2022 році невпинно творить, за рік випустив у Грузії кілька книг, у центрі яких – події в Україні та їх осмислення у ретроспективі та перспективі.
У книзі, присвяченій онучці Єві, з якою розлучила війна, автор звертається до неї та інших дітей, аби розповісти про незрозумілі поки для малюків реалії, зафіксувати емоції часу, особисті почування, видання гарно проілюстроване оформлене грузинськими художниками (Відкриті листи до Єви. – Серія: «Супутники дитинства». – Тбілісі: Publishing House “CEZANNE”. – 2022. – 95 с.: іл.). У «Листах Чапи» через сприйняття песика показані перипетії родини на тлі історично визначальних подій, видання здійснено грузинською та англійською мовами (Книга війни. Листи Чапи до собак та людей світу/ War book. Chappa’s letters to the dogs and humans of the world. – Тбілісі: Академічне видавництво “Сага”, 2022. – 280с.: іл.). У «Словнику війни» автор ідеї, упорядник, перекладач зібрав вірші, щоденники, есеї про війну сучасних авторів: Бориса Гуменюка, Дмитра Лазуткіна, Сергія Жадана, Остапа Сливинського, Галини Крук, Ії Киви, Галини Петросаняк, Людмили Лещук (Горової), Олега Коцарєва, Богдана Томенчука, Григорія Фальковича, Рауля Чілачави («Словник війни». Сучасні українські автори (Упорядник Р.Чілачава). – Тбілісі: Академічне видавництво “Сага”. – 2023). Художнє видання «Тарас Шевченко. Думи мої… Вибрані поезії» містить вибрані поетичні твори українського генія українською та грузинською мовами. У виданні використані роботи із спадщини Шевченка-художника. Оригінал-макет виготовило Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури “Дніпро», випуск у Грузії здійснила Національна парламентська бібліотека Грузії. (Тарас Шевченко. Думи мої… Вибрані поезії. Художнє видання / Упоряд., передм. та переклад Р.Чілачави. – Тбілісі: Друкарня «Фаворіті стилі», 2023. – 212 с.: іл.). Переклад на грузинську твору «Оформляндія» українського письменника Маркіяна Камиша – дослідника Чорнобильської зони, вояка відкриває грузинському читачеві колоритні реалії, якими вельми цікавляться у всьому світі (Markyian Kamysh. Оформляндія (Stalking the Atomic City). Translation Raul Chilachava. – Tbilisi: Academic Press of Georgia, 2023. – 124 с. / Маркіян Камиш. Оформляндія (Stalking the Atomic City). Перекладач Р.Чілачава. – Тбілісі: Академічне видавництво “Сага”. 2023. – 124 с.: іл.).
Організатори планують провести презентації у різних містах Грузії. Мають також велике бажання організувати такий захід і в Україні. Видання поширять по бібліотеках Грузії та найбільших бібліотеках України. Нинішній наклад – 500 примірників, при потребі буде додатковий. Є плани надрукувати цю книгу і в Україні.
Про значення нової книги щиро сказала Гуліко Зумбадзе – ініціаторка символічного видавничого проекту: «Збірка за своїм духом виражає співчуття та солідарність грузинського народу з українським. Література та мистецтво Грузії відтворюють ставлення грузинського народу до цієї несправедливої війни, спрямованої проти вільного народу. Ми хочемо, щоб про цю книгу дізналося якомога більше українців і грузинів. Збірку, яку ми видали з особливим ентузіазмом, хочемо представити як підтвердження духовної спорідненості наших народів. Грузинський народ на боці українського народу, наша незалежність і свобода мають спільного ворога. Моєю мрією є перемога України та остаточна поразка агресивного російського імперіалізму. Сила в єдності, об’єднанні наших творчих та фізичних можливостей. Слава Україні! Слава Грузії! “Гаумарджос Українас! Гаумарджос Сакартвелос!»