“Українська літературна газета”, ч. 3 (383), березень 2026
«Літературної енциклопедії Черкащини» авторства Володимира Поліщука – це епічне явище в українському літературознавстві й краєзнавстві, зрештою, в історії української літератури загалом. Ключові слова тут «літературна» й «енциклопедія». Присутність у заголовку енциклопедії назви рідної авторові Черкащини – це, висловлюючись фігурально, вказівка на просторовий фактор і обсяг вибірки. З огляду на фактор обраної автором порівняно невеликої Черкаської області «в її адміністративно-територіальних межах із 7 січня 1954 року» і літературну предметну спрямованість цієї енциклопедії, обсяг у три томи загальною кількістю 1600 сторінок і понад 4600 енциклопедичних гасел є колосальним. Ця неймовірно трудомістка праця вимагала постійної творчої наснаги й натхнення, значного обсягу проведення науково-дослідницької, організаційно-методичної, практично-аналітичної роботи як за домашнім робочим столом, так і в alma-mater Черкаського національного університету, в стінах Черкаського обласного й міського архівів, а також в районних архівах, у більшості обласних й міських бібліотек, в редакціях газет, журналів та в інших літературно-наукових і видавничо-поліграфічних інституціях як самої Черкащини, так і України загалом. То ж недаремно автор стверджує у передмові до видання: «Як я тепер розумію, цей проєкт– створення «Літературної енциклопедії Черкащини»– визрівав три десятиліття». Володимир Поліщук адресує енциклопедію «рідній унікальній ЧЕРКАЩИНІ з довічно незмінною любов’ю» і зі щирою вдячністю присвячує цей проект Михайлові Слабошпицькому, «видатному письменнику і другові, який найбільше спонукав до реалізації цього проекту».
«Літературна енциклопедія Черкащини» за своєю сутністю є не лише власне енциклопедією, а й історією літератури як Черкащини (передовсім за останні 100 років, а подеколи і з давніших часів), так і української літератури загалом. Подібних видань в третьому тисячолітті я не пригадую, окрім хіба що незавершеного багатотомного цілісного проекту «Історії української літератури», організованого і створюваного всіма науковими працівниками Інституту літератури НАН України й працівниками інших наукових закладів та десятками «незалежних» письменників та літературознавців, які не обов’язково причетні до певних державних чи недержавних установ.
Підсвідомо з’являється порівняння «Літературної енциклопедії Черкащини» з уже відомими й не надто віддаленими від нас історіями української літератури М.Зерова, Д.Чижевського чи того ж таки колективу Інституту літератури за редакцією В.Дончика, що видана у 90-х роках ХХ ст.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Отже, в «Літературній енциклопедії Черкащини» представлені не лише черкаські письменники, фольклористи, етнографи, краєзнавці, митці, історики літератури й мистецтва, а й ті історичні та культурні діячі, які причетні своєю творчістю й діяльністю до черкаського краю та оспівали його у своїх творах. В енциклопедії подаються гасла, які представляють як природно-географічну, так і літературно-історичну топоніміку черкаського краю, перелік літературних премій, якими нагороджені черкаські письменники, дати їхнього здобуття та багато іншої історико-краєзнавчої і довідковї інформації.
Безумовно, така всеосяжна робота потребувала достатньо тривалого часу не лише для відбору матеріалів і довідкової інформації, а й вимагала ще на самих початках трудомісткого літературознавчо-аналітичного й методично-організаційного процесу напраювання принципів та теоретично-практичних засад формування цілісного комплексу енциклопедичних гасел-статей, які, зрештою, з усією вражаючою очевидністю представили повну панораму літературно-мистецького життя Черкащини і контури літературних звершень черкаських літераторів як в національному, так і в міжнародному масштабі. Як пише у своїй короткій передмові автор-упорядник енциклопедії Володимир Поліщук: «Сформовано і принципи відбору та вміщення матеріалів до ЛЕЧ
(Літературної енциклопедії Черкащини), значною мірою зорієнтовані на принципи формально-змістового наповнення «Української літературної енциклопедії», «Шевченківської енциклопедії», «Літературознавчої енциклопедії» (Авт.укл. Ю. І. Ковалів) та ін. При цьому природно, що різноманітний матеріал добирався за його дотичністю до Черкащини. Мінімальним приводом для внесення особи до ЛЕЧ був видрук нею хоча б одної книжки творів чи літературознавчих праць. Отже, до ЛЕЧ внесені персоналії, літературні явища, літературознавчі поняття за такими ознаками чи аспектами:
– письменники, літературознавці, фольклористи, які народились на Черкащині в її адміністративно-територіальних межах із 7 січня 1954 року;
– письменники, літературознавці і т.д., коріння роду яких– із Черкащини (за приклад, скажімо, Людмила Старицька– Черняхівська, Ігор Логоза, Віталій Коротич та ін.);
– письменники, народжені в інших краях, але доля і творчість яких більшою чи меншою мірою пов’язана з Черкащиною (за приклад – Василь Симоненко, Василь Захарченко та ін.);
– письменники, переважно широкознані, які з тих чи інших причин побували на Черкащині в різні часи (Ж.П.Сартр, С. де Бовуар, О. Твардовський, Р. Гамзатов та ін.);
– зарубіжні письменники, твори яких перекладали уродженці Черкащини;
– історичні діячі, персоналії, уродженці Черкащини, про яких написано художні чи художньо-документальні твори уродженцями Черкащини (скажімо, Б. Хмельницький, про якого написав роман М.Старицький); не уродженці Черкащини, про яких писали письменники нашого краю (скажімо, С.Наливайко, про якого І. Ле написав роман);
– зарубіжні письменники, які перекладали твори уродженців Черкащини (передовсім Т. Шевченка), та зарубіжні літератури в їх зв’язках із літературою українською через творчість письменників-краян (знову ж, передовсім Т.Шевченка);
– широко і різногранно поданий шевченківський аспект (усе, що пов’язане з життям і творчістю Т.Шевченка, вшануванням його пам’яті тощо);
– колективні видання, збірки, антології тощо, опубліковані на Черкащині чи пов’язані з нашим краєм через письменницькі персоналії (скажімо, альманах «Рада», що його видавав М. Старицький);
– фольклорний і фольклористичний аспект: фольклорні тексти різних жанрів, записані на Черкащині чи в яких ідеться про Черкащину та її людей; фольклористи з Черкащини й ті, що записували фольклор у нашому краї (скажімо, Марко Вовчок, Іван Рудченко, Дмитро Яворницький та ін.); фольклористичні поняття, що їх можна проілюструвати текстами, пов’язаними з Черкащиною;
– традиційні літературні, літературно-мистецькі премії, конкурси, засновані на пошанування письменників, пов’язаних із Черкащиною, або такі ж відзнаки інших регіонів, лауреатами (переможцями) яких стали письменники Черкащини;
– топонімічний аспект: населені пункти (село, селище, місто), в яких народилися чи бували письменники, або ж про які написано літературні твори, в яких є літературні пам’ятки, місця тощо; урочища, ліси (скажімо, Холодний Яр), оспівані в літературні творах; – гідронімічний аспект: назви рік (Дніпро, Рось, Тясмин, Сула, Гірський Тікич і т.д.), про які написано художні твори;
– меморіальний аспект: інформація про літературні музеї, музейні експозиції, письменницькі пам’ятники, погруддя, пам’ятні знаки, меморіальні стели, дошки, письменницькі могили, які є на Черкащині; – видавничий аспект: назви видавництв, друкарень Черкащини чи пов’язаних із цим краєм; – журналістський аспект: інформація про періодичні й неперіодичні видання краю (журнали, альманахи, часописи, газети і т.д.), в яких більшою чи меншою мірою подано літературний матеріал, а також постійні літературні чи літературно-мистецькі сторінки… При створені ЛЕЧ я послуговувався різними джерелами й виданнями, на які в текстах є відповідні посилання та авторам яких складаю щиру подяку очно чи заочно, а саме: багатьом авторам матеріалів «Української літературної енциклопедії», «Шевченківської енциклопедії», автору-укладачу «Літературознавчої енциклопедії» Юрієві Коваліву, укладачеві словника-довідника «Українська фольклористика» Махайлові Чорнопискому, укладачеві й редактору довідника-антології «Письменники Уманщини» Марині Павленко й авторові книги «Літературна біографія Уманщини» Ніні Михайловій, а також професорові Миколі Дмитренку, фольклористові Володимиру Гончаренку, фольклористу-етнографу Вадимові Мицику, багатьом добрим людям із районів, які допомагали в збиранні інформації. Особлива вдячність працівникам краєзнавчо-бібліографічного відділу Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка. Це видання я розглядаю і вдячним знаком пам’яті тим краєзнавцям Черкащини, які в попередні десятиліття плідно працювали над вивченням і зберіганням багатої літературної історії Черкащини: Миколі Комарницькому, Михайлові Пономаренку, Миколі Пшеничному, Іванові Сорокопуду, Володимирові Хоменку, Валерієві Бурію й іншим подвижникам, залюбленим у рідний край».
Отож, сьогодні цей масштабний проект і титанічну працю над ним завершено. Уже й відбулися перші презентації енциклопедії у Черкасах. «ЛЕЧ» – не лише енциклопедія національного значення. Вона має важливе міжнародне значення, оскільки в ній представлено унікальну інформацію про українське коріння, про «українську» діяльність чи екзистенцію багатьох діячів літератури й культури різних націй і держав, які тим чи іншим чином пов’язані з Україною, або твори яких перекладали й публікували в Україні, адже в енциклопедії широке висвітлення отримала панорама діяльності діячів різних національних культур, наприклад, К.Шимановського, Я.Івашкевича, Г.Нейгауза, А.Рубінштейна та багатьох інших. Цей проєкт можна назвати «Міжнаціональною літературною енциклопедією Черкащини». Перефразовуючи відомі рядки великого поета й історика української літератури професора Миколи Зерова, я б охарактеризував ще неусвідомлену нами роль і величне значення «Літературної енциклопедії Черкащини» в літературному процесі як ясну, дзвінку завершеність сучасної енциклопедичної історії Черкащини.
Хочеться побажати літераторам кожної області (краю), кожному великому літературно-мистецькому центру України своєї аналогічної й такої ж універсальної та масштабної енциклопедії. З роси і води!
м. Львів
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.