РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНИЙ РОМАН-ПЕЧВОРК «ВРЯТУВАТИ БІЛОБОГА»
Література завжди є відповіддю на розвиток суспільства. Вона тонко відчуває будь-які зміни і відповідає на них різними творами. Модерна українська література активно інтегрується у світовий простір, репрезентуючи в його контексті власні національні традиції й автентичність. Цікавим прикладом модернізації сучасного українського письменства, зокрема його жанрових пошуків і відкриттів, є колективний роман-печворк “Врятувати Білобога”. Цей цікавий і захоплюючий текст нагадує мозаїку, що виблискує різними фарбами метатексту і викликає інтерес у свого читача. Він також схожий на хор, в якому зливається багато різних голосів, але всі вони під талановитим керівництвом диригента. Таким є роман-печворк, витворений колективно, але об’єднаний ідейно і тематично.
Колективний роман-печворк “Врятувати Білобога” є також цікавим зразком популярного нині жанру “фентезі”. Цей текст був створений українськими учнями на чолі з сучасним письменником Сергієм Батурою. Авторам вдалося репрезентувати цілком новий тип творчості, котрий має повне право на існування і виборювання власного місця під сонцем. Творчість дітей виявляє великий інтерес до української міфології, до власної національної ідентичності, її генези і витоків.
У пролозі до роману “Світ на межі згасання” Сергій Батура окреслив місію цього колективного творіння. Власне, покликанням твору є сіяти добро, мир, любов. Зачаровує у колективному романі-печворку саме сила і натхнення дитячої творчості, тих голосів юних талантів, які заявляють про себе індивідуально і колективно. Саме суголосся індивідів творить сенс колективного тексту. Це все “діти війни”, які вірять у Перемогу Добра і Світла. Отже, так і буде, адже сила дитячої віри творить чудеса. У творі художньо осмислюються вічні істини – Добро і Зло, втіленням яких виступають давні язичницькі божества Білобог і Чорнобог. Творові притаманна розвинена техніка художнього письма, вдале використання епітетів, метафор, порівнянь, символів. На сторінках колективного роману-печворку оживають старі божества і виступають захисниками Добра чи поборниками Зла. Сила цього змагання асоціюється і з сьогоднішнім днем на теренах України, коли триває боротьба за національну свободу й ідентичність. Язичницькі божетва Велес, Стрибог, Жива, Сварог, Мокош репрезентують давні уявлення наших предків, які накладаються на сьогодення і відображають сповнені віри у Добро душі й серця українських дітей.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Твір унікальний тим, що у ньому звучить більше ста дитячих голосів. Це більше ніж сто дитячих поглядів на світ і його вічні істини й категорії. Це понад сто дитячих уявлень про те, як варто жити. Це понад сто дитячих молитов за перемогу Добра і Світла, втіленням якого виступає Білобог. Вони боряться за його порятунок, адже для них він є втіленням також і дитячих мрій про майбутнє власне та України загалом. Це майбутнє, в якому панують Добро і Мир. У тексті виявляються цікаві творчі відкриття різних дітей-авторів, кожен із яких прагне показати себе і репрезентувати власну творчу сутність. Подекуди твір нагадує героїчний епос, який був поширений у нашому середньовічному літописанні. 500 сторінок тексту колективного роману-печворку “Врятувати Білобога” читаються дуже легко і захопливо. Насамперед це чтиво – для дітей, але й дорослим воно виявиться дуже корисним. Адже розуміння і відчуття дітей – завдання кожного дорослого. Цей текст можна назвати певною мірою революційним, адже є першою подібною спробою репрезентувати роман-печворк. Для кожного з дітей-авторів він став можливістю заявити про себе і показати себе як творця тексту. Твір цілком заслуговує на увагу й інтерес. Він може стати цікавим чтивом для кожного, хто цікавиться тим, як переживають і сприймають воєнне сьогодення наші діти, як вони уявляють життя навколо себе в цьому буремному світі, як вони це переживають і вболівають за перемогу Добра і Світла. Сергієві Батурі вдалося об’єднати навколо творчості багато українських дітей, спонукати їх мислити і творити, вправлятися у силі й потужності художнього слова. Цей проєкт С. Батури є цікавим і важливим зразком дитячої творчості. Його досвід цілком заслуговує на увагу як засіб виховання і навчання, пошуку і розвитку талантів.
Оксана Сліпушко, д.ф.н., професорка, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка