“Українська літературна газета”, ч. 7 (387), липень 2026
Мельник Віктор. Сонетрі. З авторськими коментарями / Вікор Мельник. Вінниця: ТВОРИ, 2026. 48 с.
У сучасній українській літературі нечасто з’являються книги, які можна назвати не просто новими виданнями, а справжніми подіями. Ще рідше трапляються твори, що водночас поєднують високу поетичну майстерність, інтелектуальний виклик і сміливе формальне новаторство. Саме до таких видань належить книга «Сонетрі», автором якої є відомий в Україні та за її межами поет, літературознавець, критик, перекладач Віктор Мельник.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Ця книжка постала на перетині української поетичної традиції та одного з найвідоміших експериментів світової літератури. У передмові автор відкрито говорить про джерело свого задуму: «Формальна ідея, покладена в основу цього видання, належить французькому поету Ремону Кено, який втілив її 1961 року в книжці «Cent mille milliards de poèmes» («Сто тисяч мільярдів віршів»)». Йдеться про легендарний проєкт французького письменника, створений у руслі діяльності літературної групи OULIPO («Ремесло потенційної літератури»), учасники якої прагнули відкрити нові можливості художнього письма через поєднання поезії, логіки, гри та комбінаторики.
Проте було б помилкою сприймати «Сонетрі» як українську версію книги Кено. Сам Мельник наголошує: «Пишучи чотирнадцять «первинних» текстів, я не прагнув дати українське наслідування «Ста тисяч»». І справді, перед нами не адаптація чужої ідеї, а її самобутній розвиток, здійснений на ґрунті української поетичної культури.
Віктор Мельник створює чотирнадцять повноцінних сонетів, кожен із яких існує як завершений художній твір. Водночас усі вони є частинами значно складнішої структури. Рядки одного сонета можуть поєднуватися з відповідними рядками інших, утворюючи нові тексти. Автор підраховує, що взаємодія цих «первинних» сонетів дає понад одинадцять квадрильйонів можливих варіантів прочитання.
Однак цифри тут не є головним досягненням. Адже будь-який математичний експеримент залишився б лише цікавою інтелектуальною вправою, якби за ним не стояла справжня поезія. Найбільше вражає те, що Мельникові вдалося зберегти художню повноцінність кожного тексту навіть у межах настільки складної конструкції.
У цьому сенсі є одинадцятий сонет, один із тих, що входять до комбінаторної системи книги:
Б’є океан в кардіограмі скал
Ніч розкрива діряві парасолі
В повії портові пішли ассолі
Бинтують грей чужину в асфальт
Уже перші рядки демонструють характерну особливість поетики Мельника – здатність поєднувати далекі образи в несподівані смислові єдності. Реальність тут постає рухливою, мінливою, майже сюрреалістичною. Скелі набувають рис живого організму, океан перетворюється на пульс, ніч отримує предметну форму, а літературні й культурні алюзії вільно переходять у сучасний урбаністичний простір.
Поет працює не з описом світу, а з його внутрішніми енергетичними зв’язками. Саме тому в його текстах так часто виникають образи, що здаються парадоксальними, але водночас дивовижно точними на рівні емоційного сприйняття.Особливо виразними є завершальні строфи:
Тужливе «Повій, вітре»
на рингтоні
Трансатлантичний безпритульний сонях
У цих рядках зустрічаються традиція і сучасність, культурна пам’ять і цифрова доба. Народнопісенний мотив, зведений до телефонного сигналу, стає символом туги за втраченими духовними опорами. А образ «безпритульного соняха» набуває майже екзистенційного звучання, перетворюючись на метафору людини, відірваної від коренів, але все ще зверненої до світла.
Фінал сонета концентрує ще одну важливу тему книги:
Сто хайвеїв – по чаєчці-небозі
Мозаїки розміняних вітчизн.
Тут постає світ, позбавлений єдиного центру. Світ міграцій, перетнутих кордонів, розсіяних ідентичностей, множинних культурних просторів. Не випадково однією з наскрізних метафор книги стає саме мозаїка. Вона визначає не лише зміст окремих текстів, а й сам принцип їхньої побудови.
У передмові автор зазначає, що такий спосіб читання відображає світобачення сучасної «людини інформаційної» – фрагментарне, колажоподібне, внутрішньо суперечливе. І справді, комбінаторна структура «Сонетрів» виглядає не просто літературною грою, а художньою моделлю нашого часу. У ній кожен елемент здатний вступати в нові зв’язки, кожен текст залишається відкритим до нових прочитань, а смисл народжується не лише з написаного, а й з можливості його переосмислення.
Саме тут і полягає головне новаторство Віктора Мельника. Він використовує формальний експеримент не як самоціль, а як спосіб осмислення сучасної культури. Комбінаторика стає не математичною забавкою, а поетичною філософією світу, у якому множинність витісняє однозначність, а горизонтальні зв’язки дедалі частіше замінюють традиційні ієрархії.
Жанрово «Сонетрі» важко піддається визначенню. Це не цикл сонетів, не вінок і не звичайна збірка. Автор пропонує означення «комплекс сонетів», і, мабуть, саме воно найточніше передає природу цього твору. Перед нами не сукупність текстів, а цілісний поетичний механізм, де кожна деталь працює на створення великої картини світу.
Книга Віктора Мельника є переконливим свідченням того, що класична форма не лише не вичерпала своїх можливостей, а й здатна відкривати нові території художнього пошуку. «Сонетрі» поєднує традицію й експеримент, інтелектуальну гру й справжню лірику, математичну точність і поетичну свободу.
Саме тому це видання варто розглядати не тільки як унікальний літературний експеримент чи рекордний проєкт. Перед нами одна з найцікавіших новацій сучасної української поезії – книга, що пропонує новий спосіб існування поетичного тексту та переконливо доводить: навіть у XXI столітті сонет здатен залишатися територією відкриттів.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.