Мар’ян Красуцький. «Пам’ятаймо тую славу!..»

221

“Українська літературна газета”, ч. 5-6 (325-326), березень 2022

ПРО ІСТОРИЧНИЙ РОМАН МИКОЛИ ШОКАЛА «БЕРЕСТЕЧКО»

Є у нашій вітчизняній героїчно-трагічній, котру за образним висловлюванням одного з очільників боротьби за незалежність, неможливо читати без брому, історії події, що, без перебільшення, переконливо засвідчують величезний творчий потенціал наших предків, їх мужність і героїзм, палке непереборне прагнення волі і самоідентичність, готовність виборювати омріяну  свободу і щастя  бодай найдорожчою ціною  – своїм життям. Про це, зокрема,  і йдеться  в історичному романі відомого подільського журналіста Миколи Шокала «Берестечко», який побачив світ  у друкарні ТОВ «Рута» (м. Кам’янець-Подільський). Роман вийшов у двох книгах. Жанр свого доробку, над яким трудився понад 10 років (липень 2009 – листопад 2019 рр.), автор визначив як історико-пригодницький, що цілком відповідає змісту твору, де поряд із розлогим змалюванням широкого тла історичних подій читач матиме можливість познайомитися з цілою галереєю персонажів, їх діями і вчинками у різних ситуаціях.

Про що ж, усе-таки,  оповідається у досить об’ємному, близько тисячі сторінок, романі?   Відповідь – у самій назві роману – «Берестечко», тобто про історичну битву під орудою гетьмана Богдана Хмельницького з військом польського короля Яна Казимира під Берестечком влітку 1651 року, а також про події, тісно (і не зовсім) з цим пов’язані.

Автор не обмежується зображенням картин бойових баталій козаків з поляками, показуючи мужність і самовідданість учасників знаної нами ще з шкільних підручників битви, їх самопожертву в ім’я перемоги над супротивником,  а й намагається крізь плин часу передати ходу протиборства двох сил, а також його наслідків. Він ставить за мету якомога докладніше донести до читача правдивість того, що відбувалося майже чотири століття тому – про обстановку, яка склалася на той час  у Речі Посполитій, переносить читача з Суботова до Варшави, Стамбула, з козацького Чигирина до Москви, Парижа, Швеції, Молдови.

Автор показує, як мужніє, набирає сили і міці Гетьманщина, нарощує м’язи козацтво, зростає авторитет  і полководницький  талант Богдана Хмельницького, що їм під силу вирішувати складні завдання. Власне, це переконливо продемонструвала і битва під Берестечком. Та є ще, є сили, які перешкоджають домогтися давно омріяної мети. Богдан думає, не спить короткими літніми ночами. Він живе і живиться Вірою, що буде вільною українська земля, будуть українці господарями  у власному домі. А поки що…

Розповідає про Берестецьку битву неупереджено, правдиво, не вдаючись до різного роду замовчувань, перекручень та приховування деяких фактів,  як це було досі, показує участь у бойових діях  козацького війська, місцевих жителів на території  яких це відбувалося. Автор наголошує: простий люд, селяни Волині підтримували  Богдана Хмельницького, допомагали йому у його боротьбі з польською шляхтою, за утвердження  близької їм козацької держави, за свободу і визволення від польської експансії.  На сторінках роману пліч-опліч з козаками, соратниками гетьмана діють загони, зорганізовані з місцевих патріотів. Таких, як Микита Шамрило, Захар та Матвій Жайвори, Карпо Загинайло, Орест Тягнинога,  Явтух, Марія, Омелько,  десятки їхніх побратимів. Вони хоробрі і винахідливі, мужньо відстоюють кожен клаптик рідної землі, на яку зазіхав ворог. Прості волинські селяни, ремісники цілими родинами  ідуть під оруду гетьмана  і не залишають його  у найважчі часи бойовиська.

Микола Шокало зумів показати  бойове братання і міцну співдружність козаків та селян, їх спільне прагнення до волі і справедливості.  Ось наймення лише окремих сіл і хуторів, мешканці з яких брали  участь у битві під Берестечком: Пляшева, Діброва, Рогізна, Добривода. Жабокрик, Яблунівка… Там і досі живі спогади про ті незабутні, героїчні часи. Радянська влада, як стверджує автор роману у передмові, намагалася заборонити будь-яке пошанування історичної битви, не відзначалися річниці цієї визначної події. «Скоріш за все тому, – резюмує автор, – що перед українцями  на цьому полі зримо поставали велич і слава  їхніх предків, їхній непокірний характер і нестримне прагнення волі. І шлях, як  її здобувати».

У романі чимало сторінок відведено показу власне самої  битви козаків гетьмана Богдана з військом польського короля Яна Казимира, перебігу подій, що передували битві, героїзму і сили духу вояків. Козацьке військо, незважаючи на меншу чисельність і недостатнє матеріальне забезпечення, перемагало, демонструючи зразки військового мистецтва і нездоланної стійкості, викликаючи подив у самих королівських воєначальників. Автор, підсумовуючи написане, ніби стверджує: сила українського духу була, є і буде повсякчас нездоланною, вона непереможна.  Як непереможний народ, що прагне будь-що, за будь-яких перешкод  і негараздів вибороти волю і щасливу долю для себе і своїх нащадків – поколінь прийдешніх. Власне, у цьому полягає головна  ідея твору. Його головна мета – у нелегкі часи  протиборств систем і режимів, політичних  і соціально-економічних криз, пандемій і катаклізмів докладати усіх зусиль, аби подолати труднощі  і перешкоди, не втратити віру і впевненість  у досягненні поставленої мети вибороти свободу і щастя. Зробити життя кращим. Ми того варті.

Роман Миколи Шокала «Берестечко»  – ще одна, безумовно, помітна сторінка  в українській історичній літературі  і в українській сучасній  історіографії.  Автор зумів показати справедливу боротьбу українського народу за свою свободу і національне визволення. Битва під волинським Берестечком  стала початком боротьби  за нашу Незалежність, її провісником. Пам’ятаймо це.   І шануймо Пам’ять і Славу наших героїчних предків. Вони заслуговують того.

 

Мар’ян КРАСУЦЬКИЙ,

письменник, почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!