“Українська літературна газета”, ч. 3 (371), березень 2025
Війна з рашистами внесла свої суттєві корективи в культурне життя України, особливо її прифронтових районів. Саме в цю зону потрапило й славнозвісне місто Мерефа, батьківщина козацького лицаря Івана Сірка. Однак культурний розвиток міста не припинився, і заслуга в цьому місцевих патріотів-ентузіастів, які, незважаючи на лихоліття, продовжують традиції народної творчості, краєзнавства, а також художньо-документальної літератури.
Це засвідчує нова книга художньо-документальних оповідей «Мерефа в часи лихоліття» Олександра Підкопая. Слід сказати, що поет і прозаїк Олександр Підкопай став своєрідним літописцем рідного міста. За останній час світ побачили його книги «Мерефа – родом із легенди», «Мерефа – маків цвіт Дикого поля», шість альбомів світлин з історії міста «Мерефа і мереф’яни». Він також долучився до створення документальної «Історії міста Мерефи».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Твори письменника-краєзнавця мають значний суспільний резонанс. І це не дивно. Адже саме зараз, коли рашисти ставлять на випроб нашу національну ідентичність, твори на історичну тематику мають особливе значення. Вони показують, що боротьба з російським імперіалізмом ніколи не закінчувалась, і ми повинні знати звитяжні перемоги і гіркі поразки наших попередників, щоб продовжити боротьбу й досягти перемоги.
У новій книзі, в оповіді «У часи лихоліття», ми бачимо знакові постаті українського культурного відродження. Це Аркадій Любченко, Микола Хвильовий, Микола Куліш, які організували в Мерефі народний театр, використавши можливості місцевого скляного заводу. Тут вони зустрічають пожежника, який до того був професором філософії Харківського університету й написав філософський трактат «Проблема справедливості в нікомаховій етиці Аристотеля». Яка страшна іронія долі постає перед харківськими письменниками, які ще недавно так щиро вітали більшовицьку революцію! Ця «проблема справедливості» – ключова теза оповіді Олександра Підкопая. Невдовзі «культурні посланці Харкова» зрозуміють усю фальш «культурної революції», і постріл самому собі у скроню Миколи Хвильового – закономірний фінал цієї драми.
Читача, який зголоднів за драматично і сентиментальною фабулою, зацікавить маленька повість «У вирі життя», де художній твір «накладається» на документальні сторінки життєвої долі Олени Закривидороги, яка народилась у Мерефі, героїчно проявила себе санітаркою в санітарному поїзді в часи Другої світової війни, потрапила до «лісових братів» у Закарпатті, а потім сорок п’ять років віддала бібліотеці Ужгородського університету.
Не менші поневіряння під час війни з фашизмом випали на долю Костянтина Шаші, який навіть під час німецької окупації, зеленим хлопцем, співав «за пайок» у хорі окупованої Мерефи. Згодом співак Харківського оперного театру, народний артист України Костянтин Григорович Шаша понесе українську пісню далеко за межі України.
Якось Пантелеймон Куліш наголошував на особливому значенні невеликих хуторів, сіл і містечок як незнищенних зерен нашої національної традиції. Час потверджує цю визначальну роль цих культурних осередків, особливо тих, історія яких закорінена в глибини народних традицій. А книга «Мерефа у часи лихоліття» і творчість письменника-краєзнавця Олександра Підкопая ще раз свідчать про животворний зв’язок традицій і віру в те, що ми переживемо чергове лихоліття рашистської навали.
м. Харків
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.