Ігор Бондар-Терещенко. «Жінка – не лялька: від теорії до практики»

Існує не так вже й багато книжок, в яких на обкладинці рішуче перекреслюють необхідні для реклами й такі бажані «габарити краси», які, здавалося б, має бажати кожна жінка. Так-так, ті самі 90/60/90, заради яких наші красуні іноді жертвують своїм здоров’ям. Ця книжка – саме з таких, адже її авторка знається на своїй справі фітнес-тренерки, розуміючи, що, це неабияка відповідальність, коли ти — наче лікар, який має врятувати життя, а твій головний принцип — «не нашкодь» — вимагає неабияких знань та навичок! «Мені знадобилося 7 років, – зауважує вона, – щоб пройти шлях від виснажливих тренувань, сушок, качання лише сідниць чи біцепсів до занять свідомим фітнесом, Багато моїх клієнтів пройшли схожий шлях, мріючи про кубики преса, але, на жаль, замість бажаних результатів отримали лише хронічну втому, розчарування, зриви та проблеми зі здоров’ям.

Отже, «Жінка – не лялька» Анни Горпинчук – про здоров’я і фітнес простими словами. Причому ці слова – не виправдання вже відомих практик знущання з власного тіла заради згаданих «габаритів», а свідомий підхід до здоровя і краси ближнього. «Свідомий фітнес — пояснює авторка, – це не про страждання, а про оптимальні навантаження, які приносять задоволення, силу та енергію для кращого життя у здоровому, оновленому тілі!» І недаремно свою розповідь вона розпочинає з простих людських проблем, з якими сама зітнулася у своєму житті. Це важливо для довіри, встановлення контакту, зрештою, правди почуттів (і відчуттів), про які мова у цій актуальній книжці. «Чому мені варто довіряти? – перепитує авторка. – Логічне питання, яке виникає в багатьох, з огляду на велику кількість фітнес‑експертів, яких ми щодня бачимо в соціальних мережах чи на екранах телевізорів. Я пройшла шлях від самостійних тренувань вдома до викладачки кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації Національного університету фізичного виховання та спорту України. Випробувала майже всі напрямки фітнесу і можу впевнено вам сказати — спорт найвищих досягнень та тренування заради перемоги це не про здоров’я у довгостроковій перспективі».

Більше того, авторці віриш, читаючи її сповідь, в якій – складні випробування, визнання власних помилок під час навчання й тренування, а також вихід на новий рівень освіти й розуміння самої суті фітнесу. А також важливого додатку до цього модного слова – «свідомий». Коли людина не вмирає на тренуванні заради кількох грамів скинутої ваги, а підходить до своєї проблеми комплексно. «Методики, які обіцяють вам «мінус 7 кг за два тижні», працюють лише на короткій дистанції, – нагадують нам у цій книжці. – Але що далі? Чи витримає тіло такий стрес? Чи збережеться результат? І чи не доведеться згодом роками відновлювати здоров’я?» Тобто нам радять підходити до згаданих проблем виважено, філософськи, професійно, а не лише через те, що «я хочу».

Тож велика подяка таким жінкам, які можуть (і вміють) передати своє вміння іншим, незважаючи на всі їхні життєві труднощі. «Лише після народження третього сина, перебуваючи в новій країні та, так би мовити, розпочинаючи життя з нуля, – розповідає авторка, – я чітко усвідомила, що завтра може не настати, тому немає сенсу відкладати мрії та плани на потім. Я маю достатньо знань та навичок, щоб передати їх іншим жінкам, які опинилися в різних куточках нашої планети та потребують турботи не лише про фізичне, а й ментальне здоров’я. Саме з цього усвідомлення почалися мої шалені дні записів відео, поки чоловік гойдав візочок з немовлям. І знову, завдяки підтримці мого чоловіка, ви зараз читаєте цю книгу».

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Як бачимо, без чоловіків у цій історії – а також, додамо, у світовій історії наших стосунків з красою – не обійшлося. І не тільки тому, що жінки стараються заради них – бути гарними, стрункими, красивими, а через те, що якраз чоловіки зазвичай формують згадані стандарти з габаритами, до яких (не)свідомо стремлять жінки. «Пам’ятай, що цей процес — не гонитва за ідеалом, – натомість нагадує усім причетним ця книжка, – а можливість пізнати себе заново, знайти нові межі своєї сили та повернути гармонію».

 

 

Анна Горпинчук. Жінка — не лялька. – К.: Probooks, 2025. — 168 с.