Ігор Бондар-Терещенко. Париж, фемінізм і Майдан

656

Жага до життя і нестримне бажання щастя – ось те, що єднає обох героїнь цього незвичного роману. Перша з них, вінничанка Марина їде до Парижа офіціанткою, тікаючи від батька, який ніколи не вірив у свою дочку, друга, німкеня Марія – навчатися у тому ж місті в університеті, оскільки більше за все прагне займатися наукою і грати на скрипці. Будні в обох дівчат різні, але доля, як виявилося, спільна – обидві зазнали сексуального насильства (Марина ще в Україні, Марія вже в Парижі, на вечірці), обидві розчарувалися у близьких і друзях, обидві прагнуть справжнього кохання. У випадку з українкою, яка згодом вивчилася на лікарку, а потім ще й стала успішною менеджеркою, все ускладнюється тим, що своє кохання вона знайшла під час Помаранчевої революції, яка, як відомо, продовжилася Майданом, але все одно мусила повернутися в Париж, коли її рідна країна палала у вогні Революції.

Тож найгарячіше, мабуть, не про кохання, а про революційні будні Майдану. З «Беркутом» і штурмами, з перемогами і поразками. «І цілий Майдан – такий незвично тихий, обгорілий – цілий Майдан людей, що були живі, і тому плакали. Марина ще ніколи не бачила, щоб плакав Ігор. І Юльчин Толік. І її, Маринин, малий. І незнайомі хлопці, дядьки, дідусі. Цілий Майдан чоловіків, іще пропахлих димом, ще не відмитих від кіптяви, або й у костюмчиках щойно з офісів – і всі плакали. І цілий Майдан людей ставав на коліна, і цілий Майдан людей – як одна велика рана».

Друга героїня, німкеня Марія теж їде до Парижу, і теж подалі від родини, але – вчитися в університеті. Звісно, місто для обох дівчат різне, але пошук свого шляху, воля до життя, перші зради і депресії єднають героїнь, як ось-ось мають зустрітися. Невже у Парижі? «– О, він прекрасний! – вигукує вінничанка Марина. – Тут ще краще, ніж я уявляла. Точніше – геть не так, як я уявляла, бо звідки мені було уявляти? З книжок і совєцьких фільмів, які у Львові знімали? А в житті Париж – такий справжній, такий гарний, що аж памороки забиває. Бачиш, я й слів підібрати не можу, якийсь брєд несу…»

Не забуті й корисні подробиці з паризького життя українських заробітчанок. Одні живуть на квартирі, де «семеро на один душ та один комп», другі, на зразок головної героїні, у комірчині при готелі, де «як стать на ліжко, з віконця видно Ейфелеву вежу». А ще чимало цікавого про будні студентів, оскільки, нагадаємо, паралельно з історією Марини з України в романі відбуваються паризькі пригоди Марії з Німеччини.

. «З Марії зробили жінку проти її волі – але вона відмовляється нею бути, – звіряється героїня-німкеня, зазнавши в Парижі сексуального насильства. – Вона відмовляється від усього, що з цим пов’язане. Це не для неї, й тепер вона про це знає. Вона більше не марнуватиме часу на вечірки і танці, а повністю присвятить себе фізиці».

Географія у цьому романі широка, часові межі так само, мозаїка почуттів – від депресії до ейфорії. І це не дивно, адже історія двох героїнь триває між двома Майданами, і зміни в їхньому житті не менш разючі, важливі та масштабні. Одна змінила фах, друга знайшла у коханні саму себе. «– А я досі сумую за татом, – зізналася Марія. – Він також пішов від нас із мамою… – Співчуваю… – Можливо, це тому ми стали такими? – Якими? Закоханими і щасливими? Марія засміялася. І то правда. – Ні, не думаю, – серйозно додала Мелані. – Ми такі, якими ми є. От і все».

З часом одна з героїнь стане лікаркою, повернеться в Україну, щоб знову завойовувати Париж, але вже успішною менджеркою, а друга, одружившись з професором і народивши, так само шукатиме себе у цьому місті, щоб осягнути, нарешті, більш важливі істини. Об’єднує обох спільне прагнення будь-що будь бути щасливою, вижити за будь-яких умов і залишитися самою собою. Довкола минають роки і події, змінюються міста – від Парижа до Києва – але авторка впевнено веде оповідь до сюжетного фіналу, де героїні обов’язково зустрінуться.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!