Так називається ювілейна персональна виставка малярських робіт прозаїка-живописця, відкриття якої відбулося у столичному Музеї гетьманства. У ході експозиції презентовано книгу письменника «Норинчанка і птах», що вийшла у чернівецькому видавництві «Букрек».
Видання, до якого увійшли роман, п’єса, трактат, проілюстровано живописними олійними картинами Миколи Закусила, які він створив на дереві і полотні за власними міфологічними творами.
У книзі – розмаїття творчих пошуків митця, котрий у своїх задумах використав поліські міфи, легенди, символи, нерозгадані сни, що несуть звук кольору слова пращурів. Прозові твори замішані на говори північних нориків-деревлян, які живуть у місцях Сили, що надає припливу надихнення у звершенні здуманого і задуманого.
Живописні роботи Миколи Закусила вражають неймовірним розмаїттям барв, потенціалу людської душі, творчої уяви. В експозиції – міфологія, натюрморт і сьогодення. Усі картини пройняті глибинним відчуттям часу, гармонії людини і природи, поверненням до пракоренів, правітцівщини. На цьому наголошували виступаючі на вечорі художник Віктор Каверін, письменники Михайло Сидоржевський, В’ячеслав Медвідь, Василь Герасим’юк, Микола Семенюк, філософ Іван Мартинюк, мистецтвознавець Олег-Сидор Гібелинда та ін.
Особливе місце у творчості художника посідає пленерний живопис останніх років: ранок, день, надвечір’я, ніч.
– День і ніч – швидкоплинний час буття. Це – загадкова субстанція, що майже не працює на «живучих у житті», – розмірковує Микола Закусило. – Особливо час нещадний до тих, хто «вбиває» його, себто не знає куди себе діти. А «подіти себе в часі» – це наповнити свою внутрішню сутність, своє єство, свідомість великим змістом – у цьому полягає місія кожного сотвореного Вишнім на землі. Інакше «час не чекатиме» і викине тебе із себе…. Тому таким актуальним у всі часи було поняття «memento mori»: пам’ятай про смерть, про Смертний час, що блискавично наближається до кожного… Про це замислювались в усі часи художники-філософи, починаючи від епохи Відродження. Згадаймо за нагоди череп і піщаний годинник у творах митців, що символізують короткість життя і раптовість смерті. Цей сюжет – «людина є мильний пузир» (Марк Теренцій Варрон) – художники використовують і по сьогодні. Тому підготовлена мною виставка «Земля деревлян» скорше символічно нагадує Того, що носив 33 роки воду ротом на високу гору, поливаючи суху палицю, аби вона ожила і зацвіла…
Письменник пише, як дише, а дише, як пише. Півсотні творів «заїлого полєшука» – підкорювача часу і простору Миколи Закусила заполонили таїною і таїнствами виставковий зал Музею гетьманства. Найвище благо повинно задовільнити потреби душі та тіла, сказав Варрон.
Глядачі – шанувальники прекрасного можуть відвідати експозицію до 1 лютого 2017 року щодня, крім п’ятниці, з 10.00 до 17.00. Адреса виставки: м. Київ, вул. Спаська, 16-б (ст. м. Контрактова площа)
Вл. Інф.
№1 (189) 13 січня 2017
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал