Розумні люди (безвідносно до мови та національності)
завжди знаходять теми для розмов, листів і, взагалі, спілкування. На те вони,
власне, і звуться «розумними» (Homo sapiens).
Феодосій Роговий (у далекі 50-ті), намагаючись знайти
собі підтримку у розумінні літератури, звертався до багатьох людей, яких він
поважав, а чи вважав такими, що можна з ними порозумітись.
Одним із таких людей став Олександр Трифонович
Твардовський (1910-1971) – відомий російський поет, редактор журналу «Новый
мир» (словники подають чимало інших титулів і звань цього чоловіка, відповідно
його добі. Замовчують, правда, трагічну
його життєву долю…)
Зберігся лист-відповідь О.Твардовського до Ф.Рогового від
6 вересня 1956 року (далі мовою оригіналу):
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Дорогой Феодосий Кириллович!
Ваша просьба «выслать книгу о теории литературы» (Вы
имеете в виду теорию писательского мастерства) – трудновыполнимая. Нет такой
книги, где была бы собрана вся премудрость по этому вопросу, и слава Богу, что
нет. «Учебником» в этом отношении является вся литература в целом – современная
и классическая, русская и зарубежная, новейшая и древняя. Правда, есть
отдельные опусы этого рода, напр., книжка М.Исаковского «О поэтическом
мастерстве», но она рассчитана на самый ранний уровень развития, – Вам,
человеку с высшим образованием, она уже покажется слишком элементарной. Или –
«Теория литературы» Л.Тимофеева. Но это книга для изучающих теорию лит-ры,
преподавателей, студентов, но не для людей, ищущих «правил и норм» литературного
мастерства с точки зрения овладения таковым.
Забудьте Вы о возможности такой книги, «учебника»,
читайте книги, которые для всех. Большего Вы не найдете, да и не нужно искать.
Слишком легка была бы задача, если б все сводилось к усвоению «правил и норм»,
изложенных в «руководстве».
Желаю Вам всяческих успехов.
А.Твардовский».
На можливі розчарування
читачів, котрі не почули якихось «інтелектуальних розумувань» і т.п.,
скажу таке: а ви спробуйте самі звернутися до сьогоднішніх «світил і корифеїв»
(хоча б до десятьох – так легше потім вирахувати частку відповідей) і самі все
побачите: чомусь зникає та «дворянськи-шляхетна» обов’язковість «грамотних»
людей елементарно відповідати на листи. Хай навіть безіменних сьогодні
дописувачів. А завтра?