Про «Дружбу народів» і дружбу народів

Шановна редакціє!

Із сумом прочитав «Нотатки химерного функціонера» п. Борщевського
після читання (російського) перекладу «Про Рай, світ духів і про Пекло»
Е.Сведенборґа, де йшлося про найбільший гріх – «любов до себе» і як наслідок –
непримиренне відкидання інших оптик. Оскільки моє прізвище вжите там на всі
лади, дозволю собі коротку репліку. Прикро, коли «член трьох творчих спілок» убачає
в гуманітарному співробітництві в СНД, і зокрема в діяльності МФГС винятково політичний
підтекст, що нібито поза ними не реалізується, коли цьому спілчанину нецікаво
читати «Дружбу народов» (яку, до речі, виселяють із приміщення на взір нашого
«Всесвіту» і яка друкує і якісні українські тексти, а не головно заідеологізований
мотлох) і не переймається поширенням української літератури в Росії та – за її
посередництвом – у країнах СНД. А я переймаюсь і перейматимусь. Сподіваюся,
перейматиметься цим і нове керівництво Спілки письменників, яка направила мене
до Казані для налагодження творчих зв’язків, а не розпалення ворожнечі (деякі
результати маємо). І надішле листа підтримки «Дружбі…», з якою саме готується
договір про взаємний переклад авторів із одним поважним українським часописом.  

                                     Ініціатор перекладів українських письменників
у 15 країнах,

                                                Дмитро Чистяк

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Брюссель, 7.08.12