Ментальність орди

Вітчизняні сайти слідом за сусідськими наввипередки ретранслюють міркування одного з «гігантів думки та батьків російської демократії», колишнього львів’янина, а нині лідера партії «Яблоко» Григорія Явлінського. «Санкції Заходу можуть перевести Росію в категорію таких країн, як Зімбабве. РФ повинна терміново робити низку кроків, зокрема, виводити своїх військових з Донбасу», – констатує Григорій Олексійович і дає свій рецепт залагодження ситуації: «По-перше, ініціювати міжнародну конференцію з Криму. По-друге, треба реально вивести зі Східної України всіх цих «відпускників»… По-третє, Росія повинна стати частиною коаліції в боротьбі з ІГІЛ».
Що ж, спробуємо в такому ж режимі вияснити ці тези.
По-перше, пан Явлінський пов’язує необхідність виведення російських військових з Донбасу не через порушення норм міжнародного права, не через агресію Кремля проти його «історичної батьківщини», а через санкції Заходу, спрямовані на протидію цій агресії. Тобто, за логікою російського ліберала, якби не санкції, то й військових можна було б з «відпустки» не відкликати.
По-друге, вивести загарбників пропонується лише зі Східної України, а щодо Криму ініціювати міжнародну конференцію. В перекладі з московської мови на людську це означає недвозначну схему: ми залишаємо Донбас в обмін на мовчазну згоду на анексію Криму.
По-третє, цей обмін підсилюється тезою про те, що «Росія повинна стати частиною коаліції в боротьбі з ІГІЛ». Тобто держава-терорист пропонує свої послуги в боротьбі з тероризмом. Втім, свого часу це спрацювало: гучні заяви Кремля про боротьбу з тероризмом на тлі мобілізації світової спільноти після 11 вересня 2001 року розв’язали Путіну руки для придушення Чечні.
І наостанок про Зімбабве. Колись, у спогадах Іллі Еренбурга, прочитав, як один радянський літературний чиновник запитав у Пабло Неруди: «Як Ви, такий великий письменник, можете жити в такій маленькій країні, як Чилі?» Майбутній нобелівський лауреат з гідністю відказав: «Це моя батьківщина».
Григорію Явлінському невтямки, що не соромно жити в маленькій країні. Сьогоднішні реалії такі, що ганебно бути громадянином Росії. Це розуміють, скажімо, деякі власники готелів, які не хочуть бачити серед своїх пожильців росіян, деякі вчені, які відмовляються від російських відзнак.
Цього не розуміють, на жаль, російські ліберали. Втім, це їхній клопіт. Не втручаймося у внутрішні справи сусідів. Просто наше «ПНХ» повинно стосуватися не «ПТН», а їх усіх. Бо «вата головного мозку» – діагноз не поодиноких індивідів, яких вносять до санкційних списків, а принаймні того відсотку осіб, котрі дії «ПТН» схвалюють.
І насамкінець. Поняття «ментальність орди» (за назвою однойменної книжки про Росію) ввів у обіг незабутній Євген Гуцало. Якби вся його творча спадщина обмежувалася тільки цією метафорою, він і тоді б назавжди залишився в нашій свідомості.